Роздуми над Словом Божим на понеділок V тижня Великого Посту
«У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим. Я — той, хто свідчить про самого себе, а також свідчить про Мене Той, хто Мене послав, — Отець!»
Закон Мойсея, про який ішлося, казав за викритий перелюб засудити та побити камінням у всіх на очах (див Вих 22, 21-24). Фарисеї та книжники, підступно намагаючись знайти звинувачення проти Ісуса, що Він милує ту, яка за законом повинна була побита камінням, тим самим стали самі жертвою звинувачення. Після бурхливих емоцій, коли залягає тиша, Ісус починає говорити не Законом Мойсея, а Законом любові, апелюючи до глибини їхніх сердець. «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого двосічного меча, проходить воно аж до розділу душі й духа, суглобів та кістяного мозку, і розрізняє чуття й думки серця» (Євр 4, 12).
Для Ісуса було важливим не засудити когось, а пробачити, виконати волю Отця. «Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати» (Мт 5, 17). Так само і сьогодні Він не осуджує тебе і не намагається винести кривавий вирок на кшталт побиття камінням, але чинить знак ЛЮБОВІ.
Чи готовий ти вислухати Його голос після бурі звинувачень інших і спробувати знайти у своєму оці колоду? (пор. Мт 7, 5)