Очищення жертви

Роздуми над Божим Словом на Великий Четвер

Сьогоднішнє читання підводить нас до моменту Тайної Вечері. Ми бачимо, що Ісус заздалегідь чекав на свою неминучу смерть і скликав учнів на останню зустріч. Найцікавішим моментом на початку є четвертий вірш:

«… встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався».

Слово «рушник» у цьому разі означає частину одягу — тканину, яку на себе накидали слуги, щоб обслуговувати господарів та гостей.

Якщо забігти наперед до самого поховання Ісуса після Його страти — в кожному Євангелії сказано, що Ісуса загортають у чисте полотно, плащаницю.

В Євангелії від Матея, глава 27, вірш 59, читаємо: «Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном».

Ідентичний текст можна знайти у Євангелії від Марка (15, 48), Луки (23, 53) та Йоана (19, 40).

Ці вірші відрізняються деталями, але суть аналогії в тому, що Ісус своїми діями символізує власну жертовність. Він роздягнувся, подібно до того як Його роздягали перед стратою, і загорнувся в символічну плащаницю.

Повертаємося до сьогоднішнього читання. П’ятий вірш каже, що Ісус почав омивати учням ноги та витирати цим «рушником».

Петро (як і будь-яка пересічна особа на його місці) на початку не розуміє, що саме розгортається перед ним та іншими учнями. Нам теж знадобиться час, аби зрозуміти глибину ритуалу який проводить Ісус.

Омивання ніг — це стародавній юдейський ритуал, безпосередньо пов’язаний із жертвоприношенням агнця.

В Книзі Левит (глава 1, вірш 9) читаємо: «А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священник усе те спалить на жертовнику, це цілопалення, вогняна жертва, пахощі любі для Господа». 

Голінки — себто ноги — омиваються, щоб очистити жертву перед Господом.

У цьому ритуалі присутній глибокий символізм: Ісус, агнець Божий, готується до того, що Його принесуть у жертву та готує своїх учнів, бо вони теж стануть жертвою для Господа. Для того, щоб стати угодною Богу жертвою, необхідне очищення — і мова йде про очищення духовне.

У 10-му вірші читаємо: «А Ісус говорить йому: “Умитому не треба вмиватись, хіба тільки ноги, оскільки весь чистий увесь”».

А в 3-му вірші 15 глави : «Ви вже чисті через слово, яке Я вам сказав».

Отже, ми бачимо, що Слово очищує нас, а Господь Ісус через себе, свої страждання й жертву свого життя дарує нам повне очищення.

Вірші 14 і 15 довершують цю думку, але також додають важливу деталь: «Отже, коли Я, Господь і Учи­тель, помив вам ноги, то й ви по­винні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам».

Тобто: ми маємо не лише очиститись через Слово та Христа, але й бути жертовними подібно до Ісуса — любити ближніх та жертвувати їм себе.