Коментуючи під час ранкової проповіді у вівторок, 21 квітня, біблійну розповідь про каменування святого Стефана, Папа Франциск зі зворушенням згадав про всіх тих, які сьогодні зазнають переслідувань та смерті лише за те, що вони – християни.
Проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти», він зазначив, що існують також «приховані мученики», які шукають шляхів для допомоги ближнім, зазнаючи переслідувань з боку «сучасних Синедріонів».
Свідчення Стефана було таким, що його обвинувачі «не могли встояти» перед мудрістю і духом, «з якими він промовляв». Подібно до Ісуса, також і він мусів протистояти фальшивим свідкам. Коли ж апостол пригадав, скільки пророків були вбиті лише за те, що залишалися вірними Божому слову і зробив визнання віри у Христа, що сидить по-правиці Отця, обвинувачі обурилися та виволокли його за місто й каменували.
«Боже слово, – зауважив проповідник, – завжди не подобається певним серцям. Боже серце спричиняє незручності, якщо маєш тверде серце, коли твоє серце язичницьке, тому що Боже слово спонукає прямувати вперед, шукаючи того хліба, про який говорив Ісус, насичуючись ним. В історії об’явлення за вірність Божому слову, Істині про Бога, було вбито чимало мучеників».
Святіший Отець вказав і на іншу схожість між Христовою смертю й мучеництвом Стефана: він помер «християнською великодушністю прощення, з молитвою за ворогів» на устах. Ті, які переслідували пророків, ті, що каменували апостола, вважали, що «прославляють Бога, вірили, що цим виражають вірність вченню Господа». В історії Церкви є багато мучеників і святих, які постраждали від рук тих, чиє серце було зіпсованим, але які вважали, що посідають «істину».
«Скільки-ж то Стефанів існує у нашому світі в ці дні! – вів далі Святіший Отець. – Згадаймо про наших братів, обезглавлених на побережжях Лівії, згадаймо про юнака, якого товариші спалили живцем, бо він був християнином, згадаймо про тих мігрантів, яких викинули у море, бо вони були християнами, згадаймо про тих ефіопів, що бути вбиті лише за те, що були християнами… і багатьох інших. І багато інших, про яких не знаємо, які страждають у в’язницях за те, що є християнами… Сьогоднішня Церква – Церква мучеників: вони страждають і віддають життя, а ми отримуємо Боже благословення через їхнє свідчення».
За словами Наступника святого Петра, існують також «приховані мученики», чоловіки й жінки, які «шукають нових шляхів, щоб допомагати ближнім та краще любити Бога», а їх через це починають «підозрювати, обмовляти й переслідувати» численні «сучасні синедріони, які вважають себе панами істини». Існує також «багато прихованих мучеників, які переносять багато страждань задля сімейної вірності».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
