14-19 травня в Києві відбудеться X Міжнародний фестиваль поезії «Київські Лаври» — одна з найбільш масштабних й авторитетних літературних подій на пострадянському просторі. Засновником і беззмінним організатором фестивалю є журнал про сучасну культуру «ШО».
За роки існування фестивалю в ньому взяли участь понад 400 поетів, літературних критиків, музикантів, культуртрегерів з України, Білорусі, Польщі, Росії, Грузії, США, Македонії, Казахстану, Франції та інших країн. Цього року фестиваль «Київські Лаври» відбудеться вдесяте й відбудеться в молодіжному форматі.
У програмі фестивалю:
- церемонія нагородження Молодіжної премії Фестивалю «Київські Лаври»-2015;
- більше 100 поетів з України, Грузії, Сполучених Штатів, Ізраїлю та Росії;
- презентації часописів Interpoezia (США), «Воздух», «Райдуга» (Київ) та «©П» (Харків);
- виступ культового поета Василя Голобородька та його молодших колег;
- вечори запитань та відповідей, круглі столи;
- кураторські літературні проекти та акції;
- презентації нових поетичних книжок та віршів;
- мультимедійні та театралізовані читання;
- літературні екскурсії Києвом від проекту «Їздець»;
- музичні виступи легендарного Андрія Макаревича (Росія), а також Юрка Іздрика й Григорія Семенчука із проектом «DRUMТИАТР».
Якщо уважно продивитися програму ювілейного, Десятого фестивалю, то можна знайти чимало цікавих імен, як, наприклад, в останньому пункті. Заходи плануються і цілком серйозні (мультимедійний проект «Хороші новини» за часів війни, обговорення російськомовної поезії в Україні «На гілляку?» ), і достатньо розважально-весняні — як, наприклад, вечір запитань і відповідей про любов і весну, де експертом має виступити, зокрема, той-таки Макаревич.
Попри всі складні події останнього року, організаторам — журналові «ШО» і його редактору Олександру Кабанову особисто — вдалося втримати «київську лаврову» гілку, скликаючи ювілейний фестиваль. Як лунала музика на Майдані й на фронті, як «жила» література й цілі бібліотеки серед майданівців та бійців, так і поезія в Україні не змовкає. Українською чи російською (а також польською, англійською, грузинською) мовами — байдуже: наші музи голосу не втратили.