Католики Маріуполя моляться за країну та своє місто, прокидаючись ночами від вибухів «Градів».
Отець Павло Томашевський OSPPE, вікарій парафіі Божої Матері Ченстоховської, чує вибухи дуже добре, адже мешкає в приміщенні церкви на лівому березі міста, який знаходиться під постійною загрозою обстрілів.
У парафії Матері Божої Ченстоховської служать троє священиків з Ордену Святого Павла Першого пустельника: настоятель – отець Леонард Адушкевич, вікарій – отець Павло Томашевський та отець Марек Ковальський. Пауліни прибули до Маріуполя у 2003 році з Польщі. Тоді придбали приміщення, в якому влаштували каплицю Матері Божої Ченстоховської.
У 2007-му році почали будувати санктуарій неподалік від історичного центру міста. Через військові дії в Україні роботи призупинили, бо припинилося фінансування спонсорами. Пощастило, що встигли побудувати коробку і парафіяни мають можливість спокійно збиратися на молитву в стінах недобудованого санктуарію. Тут безпечніше, ніж у каплиці на лівому березі та й добиратися більшості вірян зручніше.
Кількість вірних парафії почала стрімко зменшуватись -‒ люди залишають Маріуполь та перебираються у більш безпечні місця. Торік парафія нараховувала більше сотні людей – 80 з них щотижня відвідували Меси, нині до храму приходять не більше 30-ти.
«Молодь залишає Маріуполь, — каже отець Павло, ‒ парафіян молодого віку майже не залишилося».
Марія чує молитви своїх вірних, деяких навіть «Гради» минають, розказує отець Павло.
«Нещодавно, коли був обстріл будинків на лівому березі, дочка однієї нашої парафіянки лишалась сама вдома. А «Гради» тоді летіли наскрізь ‒ прошивали стіни, розбивали вікна. І лише у неї одної не тріснуло жодного скла».
Під час одного з таких «Градів», церква опинилась в самому його епіцентрі – проте вціліла. Не зазнала жодної шкоди. Так само лишилась неушкодженою й православна церква Київського патріархату, яка знаходиться неподалік.
Про співпрацю з православними КП отець Павло відгукується дуже позитивно.
«Постійно співпрацюємо з отцем Любомиром (священик УПЦ КП). Допомагаємо потребуючим одягом і їжею».
Спільно з волонтерами та представниками місцевої влади римо-католицькі священики організували кухню для 800 військовослужбовців.
І хоча зараз ситуація римо-католицької спільноти Маріуполя виглядає не досить оптимістично, вірні та священики сподіваються, що у місто повернеться мир, а в санктуарії Матері Божої Ченстоховської завершать оздоблювальні роботи і відсвяткують урочисте відкриття.
Католицька спільнота Маріуполя має досить давню історію. Раніше – до радянської окупації – в центрі міста був римо-католицький храм (на розі вулиць Італійської й Торгової), збудований у 1853-1860 рр. силами та коштом італійської общини, яка, власне, і сформувала кістяк католицької спільноти Маріуполя. Окрім італійців, до парафіян належали також слов’яни – вихідці з австрійських провінцій Адріатичного узбережжя.
Згодом до них долучились поляки, які на кінець XIX ст. створили нову потужну одиницю католицької спільноти міста. Згідно з архівними даними за 1913 р., кількість парафіян у Маріуполі становила 1800 осіб.
У радянські часи почалось нищівне переслідування священиків і вірних, тоді ж було зруйновано святиню Успіння Пресвятої Діви Марії.
Новий етапом життя для католицької общини Маріуполя став заклик по місцевому радіо зібрати всіх вірних на центральній площі міста — січень 1995 р. Стараннями отця Ярослава Гіжицького та учасниці українського підпілля Регіни Долинської спільноту відновили – вона почала збільшуватись.
А через вісім років до Маріуполя Прибули отці-пауліни, які й досі опікуються римо-католиками міста.
За матеріалами: Католицький Медіа-Центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
