Україна

Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити

08 Червня 2015, 12:24 2076 Ірина Єрмак
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити

Звісно, ця стаття могла мати якусь стандартну ура-патріотичну назву на зразок «Католицькі журналісти звершили паломництво до Матері Божої Бердичівської». Або ще «Журналіст — це більше, ніж покликання». Або ще: «Наше завдання — нести надію». І всі ці заголовки були би нудними, але правильними, ось у чому дивина.

Так, справді, в суботу 6 червня 2015 року до Національного санктуарію Матері Божої з гори Кармель було запрошено римо-католицьких журналістів. Переважною мірою ми всі знаємо одне одного довгі роки чи й навіть десятиліття. Знайомитися нам не дуже треба, хіба щоби представити волонтерів, а волонтерам — «зубрів», які стоять на католицькому журналістському фронті від початків його створення.

Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити

Нема куди дітися: в усій Україні й навіть у релігійній журналістиці тема волонтерства — одна з найбільш актуальних. Причина, як на мене, проста: справу (будь-яку) роблять ті, хто в ній зацікавлений. І роблять навіть коли бракує грошей. Головне — мати справжнє бажання цю справу «тримати на плаву», розуміючи її потрібність, навіть попри відсутність якихось централізовано-скоординованих планів, дієцезіальних прес-центрів і всього іншого, чого би, може, й варто було чекати. Просто поки будеш чекати, то час сплине. А так — якщо окинути оком зібраних чоловік 25, то навіть це «маленьке стадо» може розповісти про свої проорані нивки. Приїхали бо працівники католицьких ЗМІ від Мукачевого і Львова по Харків. Спільними зусиллями, навіть інколи однієї-двох осіб по окремих «точках», в українському інформаційному просторі «засіяні» почасти друкована преса, почасти інтернет, почасти — радіо і телебачення. Для звіту звучить більш ніж приємно. В реальності ж це, звісно, кілька краплин у загальному інформаційному океані, й наразі без особливих перспектив.

Втім, завданням цієї зустрічі не було визначити стратегію, тактику чи напрямки діяльності. На цю зустріч до Бердичева журналісти, сестри-гоноратки, задіяні в КМЦ, і волонтери радіо з телебаченням приїхали для участі в спільній Євхаристії та молитві Акту присвячення Пресвятій Богородиці. Присутній на першій половині цього короткого паломництва єпископ Віталій Скомаровський, голова Комісії у справах ЗМІ при Конференції єпископату РКЦ в Україні, сказав проповідь і очолив молитву присвячення.

Парафразуючи відомий поетичний рядок, можна сказати, що «християнський журналіст в Україні — більше, ніж журналіст». У рамках паломництва як зустрічі для роздумів о. Сергій Панченко ОМІ, працівник Католицького медіа-центру і модератор заходу, зачитав уривок із Книги Товит, у якому йшлося про «звершення великої несправедливості» — фактично, ці слова застосовні до того, що зараз діється в Україні. Це слово з Писання, підкреслив о. Сергій, стосується журналістів: люди «сидять у гріхах», перебувають у темряві, і їм потрібно звіщати радість. Далі тему покликання католицького журналіста вів у своїй проповіді на Месі єпископ Віталій. Спершу він постарався втішити зібраних словом Євангелія: удовині дві лепти — це така дрібна монета (одна восьмитисячна динарія, денного заробітку), що ніби й говорити нема про що. Однак «скласти Богові увесь свій прожиток» (в іншому тлумаченні — віддати Йому «все своє життя») важливо перед Його очима. Рідко які гроші залишили такий слід у культурі людства, як саме оця «вдовина лепта». Діяльність католицьких журналістів так само може виглядати «однією восьмитисячною» в морі світських ЗМІ, але справа в тому, хто саме як саме подає інформацію. Ми бо знаємо, що одну й ту саму подію можна висвітлювати зовсім по-різному, а інколи і події немає — її створюють у медіальному просторі. Інформаційна війна, розгорнута Росією, це все нам зараз показує як на долоні.

Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити

Єпископ сказав, що Україна — не християнська держава, а «держава, в якій живуть християни». Тому нема як покладатися на те, що у нас будуть здорові закони і здоровий державний апарат чи здорове суспільство. Декомунізація щойно почалася, втрачено майже чверть століття. А бути журналістом-католиком за таких умов — це більше, ніж просто працювати за фахом. Жити своїм покликанням і подавати правдиву інформацію на сьогодні іноді вимагає героїчності. Не фронтової, а щоденної, і тим не менш важкої. Захищати здорові цінності стає героїзмом. Захищати сім’ю, правильне подружжя, дітей, починаючи з зачаття, — стає героїзмом. Але таке наше покликання.

Олексій Самсонов

У своєму виступі директор Радіо Марія о. Олексій Самсонов представив Послання Папи Франциска на 49‑й день засобів суспільної комунікації, підкреслюючи важливі термінологічні відмінності. Ми за звичкою говоримо про ЗМІ — «засоби масової інформації», а Церква говорить про засоби комунікації — спілкування, і не масового, безликого, а суспільного, з людьми вільними, зрілими, громадянами та відповідальними. У світлі євангельського уривку, над яким роздумує Папа у цьому Посланні — зустріч Марії з Єлизаветою, — нашим покликанням стає допомагати людям у цьому спілкуванні, і зустрічі — одне з одним та з Богом. Зокрема, використовувати інтерактивні засоби, тобто інтернетні, де можна на тих чи тих ресурсах одразу бачити реакцію людей і допомагати їм зростати до зрілості.

Як саме зростати, та ще й за нинішніх умов, — обговорення почалося на «круглому столі», який модерував о. Патрик Оліх OFM, головний редактор «Католицького Вісника». Зокрема, Ірина Воловицька (Харків, журнал «Слово с нами») розповіла, як нині живеться цьому виданню, чия редакція виявилася найближчою до лінії фронту. Як складно стало доправляти журнал у Донецьк і Луганськ. І як він там допомагає людям молитися. Зокрема, свідчення прийшло з Донецька, де немає римо-католицького священика: як колись, за радянських часів, вірні клали на вівтар орнат священика і молилися біля нього, так тепер вони збираються, щоби спільно молитися текстами цього біблійно-метитаційного видання. І як вірні радіють, що видання до них усе-таки потрапляє. «Наше завдання — нести людям надію», — сказала с. Ірина. І якби ці слова винести в заголовок, вони були б цілком правильні, але пафосні… А йдеться про дуже конкретні речі воєнно-окупаційного стану. Як, наприклад, у тій кримській парафії, де священик, не маючи змоги отримати друкований примірник видання, стягує його з інтернету, роздруковує, ксерить і зшиває вручну, аби дати людям Слово Боже і коментарі до нього.

Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити

Про несення надії попри все, про непозбавлення радості, але при цьому про незамилювання реальності говорив головний редактор CREDO о. Микола Мишовський. Про те, що сьогоднішній виклик — писати правду, але завтрашній виклик, який ще не наблизився впритул, — це допомагати тим, у кого почнуться проблеми після повернення з фронту. Хоча й зрозуміло, що проблема не тільки в тих, хто п’є на фронті: це не проблема фронту, це проблема менталітету, призвичаєння людей топити все у випивці. Хто не пив удома, той і на фронті тримається. Хто в тилу зі шкільних років полюбляв хильнути, той після повернення з бойових умов буде ще більшою проблемою…

Підсумок обговорення підбив своїм висловлюванням о. Олексій Самсонов. «Сьогодні становище таке, що одна половина України ненавидить іншу. Наше завдання — не допустити ширення ненависті».

Певно, як для журналістики воєнного часу, краще не скажеш.

Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Мишовський Скомаровський
зустріч журналістів
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Журналісти в Бердичеві: подивитися і побачити
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Бердичів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com

.

Якщо ви шукаєте платформу для азартних ігор з якісним сервісом, Вавада казино пропонує відмінний вибір ігор та бонусів, що зробить ваш досвід захопливим і прибутковим.

Unlock the future of finance with 1inch DeFi! Enjoy seamless crypto transactions, low fees, and enhanced security. Join our community today and transform your trading experience! Bitpro Nexus Bitpro Nexus Casibom