Сьогодні під час загальної аудієнції Папа Франциск говорив про жалобу, яку переживає сім’я після смерті близької людини. Цією темою Папа продовжив цикл катехиз про сім’ю.
У контексті євангельської події, яку описує святий євангелист Лука, розповідаючи про воскресення юнака з Наїму – єдиного сина матері-вдови, Святіший Отець вказав на співчуття Ісуса до всіх людей, які страждають з приводу смерті своїх близьких.
«Смерть – це переживання, яке торкає всі без винятку родини. – сказав Папа. – Вона становить частину життя, однак, коли торкається сімейних почуттів, ніколи не виглядає природною. Зокрема болісною вона є для батьків, що втрачають своїх дітей. Смерть, яка забирає маленьку чи доростаючу дитину, є для сім’ї зупинкою у часі, забираючи радість, відкриває прірву, яка поглинає минуле і перспективи майбутнього. Це болісне переживання немов паралізує всю родину. Подібне переживає також і дитина, яка залишається самотньою, втрачаючи батьків. Вона відчуває пустку, покинення, не може зрозуміти, що сталось.
Чимало віруючих людей, віруючих сімей сприймає смерть в дусі віри, відчуваючи присутність Христа, розп’ятого і воскреслого, Його непорушну обітницю воскресіння мертвих. Вони знаходять у собі силу, щоб в дусі віри й любові зберегти зв’язки, що єднали їх з тими, кого вони любили, а які від них відійшли. Якщо сім’я, що переживає жалобу, не заперечуючи права на плач, відчуваючи відсутність дорогих осіб, знайде сили тривати у вірі і в любові, яка єднає її з ними, то відчує, що любов є сильнішою від смерті.
За матеріалами: Радіо Ватикану