Римо-катол.: 3 червня (обов’язковий спомин)
«За що ти мене вдарив?» — запитав Ісус солдата, який розбив Йому вилицю. Справді, за що. Якщо я вчинив погане — доведи.
Але християн в усі часи вбивали без доказів, що вони «зробили погане». Що такого вдіяли християни в Уганді, що король Мванга посадив на палю і спалив живцем діячів англіканської місії? Вони вчили угандійців читати, писати і молитися. За що були спалені живцем 22 католиків разом із Карлом Лвангою? Лванга — за те, що рятував придворних хлопчиків від педерастії короля. Інші — за те, що були охрещені, зокрема і двоє врятованих від домагань хлопчиків, яким ще не було повних 13 років.
Африка — континент, не чужий християнству, починаючи з великої Александрійської школи мислителів. Але це Північна Африка. Уганда ж уперше почула Добру Новину в останній третині ХІХ століття. «Білі отці» кардинала Лавіжері прибули сюди 1879 року з проповіддю, навчанням і медичною допомогою. Зі своєю моральною наукою. За правління короля Мтеси місія діяла благополучно. А як королем став Мванга, християни перетворилися для нього на постійний докір і спротив його розпусним схильностям. Крім того, угандійський король ставився до всіх приїжджих з підозрою, боячись, що вони доносять про його поведінку британському урядові, від якого Уганда черпала фінансову допомогу. Тому, власне, першими він знищив англіканців.
Придворний католик, дворецький Йосиф Мукаса Балікудембе, спротивився убивству англіканського єпископа Джеймса Ханнінгтона. Тоді король «екуменічно» розпорядився стратити і його. Новим управляючим став Карл Лванга, теж католик. Коли король дізнався, що Лванга охрестив і захищає хлопчика, на якого Мванга «поклав око», вибухнула велика придворна криза.
Король викликав усіх своїх придворних і наказав християнам вийти вперед. Таких виявилося 15, разом із п’ятьма нещодавно охрещеними Лвангою. Їх запитали, чи вони воліють залишитися християнами, чи живими. Жоден не зрікся. Розлючений Мванга звелів убити повністю всіх християн при своєму дворі, що католиків, що протестантів. Більше трьох десятків віруючих спалили заживо в містечку Намуньоньо.
25-річний Карл Лванга прийняв хрещення в листопаді 1885 року й загинув у червні 1886-го. Він не був «заслуженим католиком», не встиг. Але став символом християн Чорної Африки і покровителем Африканського католицького молодіжного руху (Католицької Дії). 35-річний Йосиф Мукаса Балікудембе був першим міністром короля Мванги. Банабакінту був старшиною кількох селищ, Андрій Каггва — придворним капельмейстером. 50-річний Матвій Калемба — королівським суддею і намісником округу. Не варто думати, що збочений правитель здатен справді цінувати своїх служителів…
Католицька Церква «не має права» проголошувати святими тих ісповідників віри, які не належали до неї, хоч і кров’ю підтвердили свою приналежність до Христа. Тому цього дня ми згадуємо «Карла Лвангу і сподвижників, мучеників», не перелічуючи, хто з них був католиком. Молитися можна за всіх.
Переслідування, розпочаті цим груповим убивством, тривали ще деякий час. Але одразу по тому, як вони стихли, в Уганді 1890 року заявили себе католиками майже 2200 вірних і з’явилося 10 тис. катехуменів. До 1906 року число католиків зросло до ста тисяч…
Папа Павло VI проголосив Лвангу і товаришів святими 1964 року, а вже 1969 року їхні імена було включено до загальноцерковного календаря.
фінансово.
Щиро дякуємо!
