Перебуваючи на території українського слідчого ізолятора «Захід-1» у Львівській області, кардинал Маттер Дзуппі зустрівся з в’язнями-росіянами та передав їм послання Лева XIV, звернувшись із закликом: «Війна має закінчитися».
Усім в’язням кардинал Дзуппі привіз подарунки, серед яких — брелок як знак надії на швидке повернення додому. Брелок, бо «я сподіваюся, що незабаром ви повісите на нього ключ від дому, щоб відчинити двері та обійняти своїх близьких». Іконка Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani, «для християн — образ нашої Матері, а для всіх — образ надії». Врешті — фотографія Папи, який «послав мене сюди, щоби сказати вам, що він молиться про мир і про те, щоб війна закінчилася».
Делегація Святого Престолу на чолі з кардиналом Маттео Дзуппі відвідала один з українських таборів для військовополонених, ознайомившись з умовами утримання російських військовиків.
«Захід-1» — це один із п’яти таких пунктів в Україні, де утримуються військовополонені, які воювали в російській армії. Метою візиту кардинала було «висловити близькість Лева XIV» до тих, хто потрапив у полон на полі бою, як зазначив спеціальний посланець Папи. Ще одна мета цього візиту — поширити інформацію, також за ґратами, що «Понтифік молиться про якомога швидше припинення війни» і прагне забезпечити, щоб «всі ви могли якомога швидше повернутися додому».
Це один із напрямків діяльності гуманітарної дипломатії Святого Престолу: сприяння обміну полоненими між країнами, що воюють. Зокрема завдяки місії кардинала Дзуппі, що була встановлена папою Франциском і підтверджена Левом XIV, за три роки вдалося створити канал діалогу між Києвом і москвою, через який передано тисячі імен в’язнів.
Ця місія повертає архієпископа Болоньї в Україну вдруге з початку російського вторгнення, після його візиту у 2023 році. Чотириденний візит, що триває з понеділка (в Україну кардинал прибув у вівторок 14 липня 2026 року) по четвер, включає візит до Києва, але розпочався біля польського кордону, в колишньому радянському тюремному комплексі, де зараз утримують тих, хто носив московську форму проти України.
Із міркувань безпеки не можна назвати точну кількість в’язнів; джерела в пресі повідомляють, що їхня кількість сягає 500. Кардинал зустрічається з десятками з них: із багатьох регіонів Росії, а також із різних країн. «Сьогодні тут представлено 53 країни», — пояснили ватиканському гостю відповідальні за заклад. Тема вербування росією іноземців для участі у війні проти України обговорювалася під час цієї зустрічі окремо. Представники Координаційного штабу з питань поводження з полоденими звернули увагу делегації Святого Престолу на діяльність російських вербувальників у різних країнах світу, зокрема на Африканському континенті.
Кардинала супроводжують Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас та посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Вони зустрічалися з полоненими: корейцем, росіянами, також українцем. Юнак на прізвище Калашников — українець із Донецької області. Москва відправила його воювати після окупації Донеччини. Українець, який воює проти українців з волі кремля. «Моя сім’я втекла в Україну», —каже він до кардинала, і одразу додає: «Я тут уже три роки. Рішення суду встановило, що я невинний. Але закон не дозволяє мене звільнити».
У чотирьох окупованих росією областях зареєстровано 56.000 примусових військових призовів на війну з Україною.
«Зазвичай обмін полоненими не відбувається під час конфлікту. В цьому випадку це відбувається», — прокоментував кардинал Дзуппі. 67 обмінів, проведених за чотири роки, дозволили повернути до України 7.000 людей. Це порушення, яке Святий Престол використовує для зближення двох столиць та прискорення переговорів, які зайшли в глухий кут. «Із полоненими потрібно поводитися гуманно», — попереджає кардинал. «Папа закликає захищати людську гідність, яку війна сама по собі заперечує».
У маленькій церкві, за 20 кроків від головної брами, молиться група приблизно з 20 полонених. Деякі з них — католики: вони родом із Перу, Нігерії, Філіппін і Камеруну. Це свідчить про використання росією найманців, яких, за словами київської влади, «до 2026 року може налічуватися понад 18.000». Вони просять у ватиканського ієрарха розарії та Біблії, а також про благословення. Деякі стають перед ним навколішки. «Я зробив дурницю: підписав контракт», — зізнається молодий чоловік із Колумбії. Контракт, який завів його в пастку. А юнак із Білорусі вказує на свою ампутовану ногу. «Це була міна. Але я дякую Господу, що живий».
Перед тим, як усі разом помолилися, кардинал підсумував: «Молімося, щоб ви якнайшвидше змогли знайти дорогу додому, щоб усе це закінчилося і ви змогли почати нове життя. Але й тут, всередині, має бути все по-новому», — додав він, вказавши пальцем на серце: «Ми маємо прогнати все погане. Усі ви бачили багато поганого, багато жахливого, жахливого, чого не слід робити, але Бог завжди дарує нам надію… Не давайте злу розростатися тут, всередині, і Бог завжди допоможе нам позбутися зла».
Це другий візит голови Конференції єпископів Італії в Україну від початку повномасштабного російського вторгнення. Перший відбувся у червні 2023 року, коли кардинал Дзуппі прибув до Києва за дорученням папи Франциска, щоб зустрітися з президентом Зеленським та іншими політичними й церковними діячами. Це дало початок тривалому турові, який наступними місяцями привів його до москви, Вашингтона та Пекіна. Це була дипломатична, але передусім гуманітарна місія з численними цілями. Насамперед — виявити, згідно з бажанням папи-аргентинця, присутність Церкви посеред цієї війни, якій, здається, немає кінця. А також зміцнити те, що кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Святого Престолу, визначив як механізм, спрямований на повернення дітей та підлітків, яких силоміць вивезли до росії, та звільнення полонених (за що сам президент Зеленський публічно подякував Святому Престолу) і на репатріацію тіл загиблих.
Спілкуючись із ватиканською делегацією, представники Координаційного штабу підкреслили, що гуманне поводження з полоненими має не лише правове, але й практичне значення. Кожний російський військовослужбовець, який опинився в українському полоні, є частиною обмінного фонду, а отже — збільшує шанси українських захисників на повернення додому з російських в’язниць.
Українська сторона також закликала представників міжнародних організацій та релігійних інститутів наполягати на доступі до місць утримання українських військовополонених та цивільних у росії, а також на тимчасово окупованих територіях, щоб мати змогу оцінити умови їхнього утримання.
Опрацювання CREDO за: Avvenire, Христиане против войны, Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
