Роздуми над Словом Божим на спомин Діви Марії Страждальної
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Про що нам сьогодні говорить цей текст із Євангелія?
Біля хреста стояли три жінки, з яких було виділено одну — Матір Ісуса. Також Ісус звертається до свого учня, де наголошується, що він улюблений.
Ісус ніби заповідає усім нам шанувати свою матір Марію. Просить, щоб ми взяли Її до себе.
Написано, що просить про це улюбленого учня. Але ж ми добре знаємо, що Ісус полюбив весь світ — тобто кожного з нас без винятку. Тож тут символічно йдеться про те, щоб, ідучи за Ісусом у нашому християнському житті, завжди пам’ятати про Марію, прибігати до Її заступництва у молитвах.
Вона супроводжувала Ісуса все Його земне життя і після розп’яття не залишила Його справу, бо ж перебувала з Його учнями, брала участь у наверненні людей до християнства. І після смерті Вона також є з Ним, зі своїм Сином. Тож як ми можемо любити Бога, не приймаючи Його Матері?
«Потім звернувся до учня: “Ось твоя мати!”» Як ти розумієш для себе таке прохання?
Чи відчуваєш себе «улюбленим учнем» Ісуса? Чи готовий «взяти Її до себе», назвати своєю Матір’ю, яка завжди буде любити тебе і заступатися…