«Учора, коли ми разом молилися з учасниками Асамблеї в латинській катедрі у Львові, багато мирян, спостерігаючи нашу спільну молитву, були дуже захоплені. Такі зустрічі мають надзвичайно велике значення для обох Церков не тільки в Україні, а й у всьому світі», — сказав Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон.
Участь у заході беруть понад 600 представників орденів та згромаджень УГКЦ та РКЦ, Апостольський нунцій в Україні Томас Едвард Галліксон, архиєпископ і митрополит Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький, архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ Ігор, Апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії владика Діонізій, Генеральний секретар Єпископської конференції Римо-Католицької Церкви в Україні владика Віталій Скоморовський.
Перший день заходу на тему «Одного разу, коли народ юрмився коло нього» розпочався із духовної призадуми відомого греко-католицького бібліста, викладача УКУ о. Тараса Барщевського. У ній священик наголосив, що високим ідеалом послуху Богові є слухання Господнього Слова. На його переконання, монашество РКЦ та УГКЦ повинно разом шукати відповідей на наявні виклики сучасності. А це можливо, на його думку, через взаємне спілкування. «Монашество покликане духовно наповнювати серця Божого люду. Не забуваймо, що зі світом нас поєднує порох та земля, з якого ми зліплені і до якого повернемося. Нас об’єднує земля, яка прийняла до себе наших попередників», — звернувся він до богопосвячених осіб.
Далі захід продовжив відомий католицький письменник, єзуїт о. Юзеф Августин, доповідаючи про виклики, які стоять перед ченцями в сучасному світі. У своєму слові він зауважив, що такий захід — це зустріч братів і сестер, які стали учнями Христа. «Ця подія — велике свято для Церкви і богопосвячених осіб, що свідчить про нашу єдність. Тож нехай ця подія стане зустріччю людей, які мають особливі дари і готові ділитися ними з іншими», — сказав о. Юзеф.
Священик також підкреслив, що сучасний світ, особливо Європа, потребує монашої єдності УГКЦ та РКЦ: «Наша співпраця повинна воскресити в людях їхню вразливість, сумління, щоб бути відкритими на Святого Духа. Монахи мають один одного підтримувати, щоб усвідомлювати своє покликання».
Він також зауважив, що чернече життя повинно стосуватися двох рівнів: особистого та спільнотного життя. Монахи повинні давати надію світові і свідчити про це. «Ченці повинні шокувати світ добром, вражаючи його любов’ю і милосердям», — додав він.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ, Kyrios
фінансово.
Щиро дякуємо!
