Парламент України офіційно запровадив новий День пам’яті — на вшанування полеглих захисників і захисниць, добровольців і мирних жителів, чиє життя обірвалося в полоні внаслідок катувань, страт чи жорстокого поводження.
Ще рік тому 28 липня було днем літургійного спомину князя Володимира Великого — Хрестителя Русі, а також Днем української державності. Але після того, як Церкви східного обряду перейшли на новоюліанський календар, день св.Володимира — а відповідно, День української державності — відзначається 15 липня. Натомість група депутатів запропонувала встановити день вшанування пам’яті захисників та захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Ця законодавча ініціатива виникла 2023 року, а в другій декаді 2025‑го, тобто зовсім недавно, була прийнята, передана на підпис Голові Верховної Ради, і підписана 23‑го липня, після чого одразу передана для публікації. З ініціативою встановити такий День пам’яті саме на 28 липня виступив полк «Азов».
День 28 липня обраний не тільки і не так через те, що він залишається в пам’яті як пов’язаний із темою державності, як через нагадування: в ніч проти 29 липня російські окупанти підірвали Оленівку. Там, у селищі Молодіжному, на тимчасово окупованій території Донецької області, у колишній виправній колонії утримувалися українські полонені — оборонці «Азовсталі». Тоді загинули щонайменше 53 українські бійці, ще понад 130 дістали поранення.
Росія цинічно й грубо порушила міжнародне гуманітарне право, яке зобов’язує окупанта гарантувати безпеку полоненим та гідне поводження з ними.
Yaroslava (instagram: @bright_arts)
Міністр оборони України Денис Шмигаль у зверненні до громадян підкреслив, що навіть у нелюдських умовах неволі чи полону українці зберігають віру й надію.
«Їхня незламність — це приклад для всіх нас і виклик для ворога, який не здатен зламати нашу волю. Україна зробить усе, аби гідно вшановувати пам’ять про тих, хто віддав найцінніше за свободу та мир», — наголосив він.
1-й корпус НГУ «Азов», чиї побратими були жертвами теракту, опублікував своє звернення:
«Наш сум — не мовчання, а дія. Бо пам’ять — це не лише про скорботу, а про відповідальність. Про обов’язок повернути своїх і не дозволити забути жодного. Про справедливе покарання катів, тому що без цього злочин буде повторюватися. Це моральний обов’язок всіх українців. Це визнання того, що навіть у неволі наші люди залишались воїнами, і держава не має права їх забути».
Віднині в цей день ми зможемо згадати і вшанувати всіх, чиї життя цинічно забрали російські загарбники: військових і цивільних, жінок і чоловіків, строковиків і добровольців, солдат і волонтерів, усіх, кого окупанти не пощадили і чия кров волає до неба про справедливість Божу.
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року, нагадує «Прямий», росія здійснила один із найжорстокіших злочинів проти українських полонених: масове вбивство оборонців Маріуполя, зокрема бійців ОЗСП «Азов», у колонії в окупованій Оленівці.
За кілька днів до трагедії 198 бійців перевели до окремого бараку. Вечері 28 липня наглядачі змусили всіх зайти всередину, натякаючи на близьку смерть. Близько 23:45 у приміщенні пролунали вибухи, спалахнула пожежа. Відразу загинули 47 людей; шестеро померли згодом від втрати крові, понад 100 отримали поранення. До ранку медичну допомогу не надавали.
Місце злочину росія закрила від міжнародних спостерігачів. Місія ООН під керівництвом генерала Карлоса душ Сантуша Круза проіснувала до січня 2023 року, після чого була розпущена через відсутність доступу. Україна досі вимагає об’єктивного розслідування трагедії.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну щонайменше 206 українських захисників загинули в полоні. Про це пише Associated Press із посиланням на дані українського уряду та Офісу генпрокурора.
Понад 50 із цих смертей сталися внаслідок ракетного удару по колонії в Оленівці; ще 245 українських військових, за даними української сторони, були вбиті російськими військами вже після того, як здалися в полон.
фінансово.
Щиро дякуємо!
