На богослужінні за участю сотень тисяч вірних 23 вересня 2015 р. Папа Франциск звершив канонізацію іспанського францисканця, який жив у XVIII столітті й діяв переважно на теренах нинішньої Каліфорнії. Саме він (францисканець, а хто ж іще?) заснував ціле місто на честь Бідняка з Ассізі. Так, св. Хуніперо Серра — «отець-засновник» Сан-Франциско.
Урочистість канонізації відбулася перед Національним санктуарієм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У ній, серед інших, узяв участь і віце-президент США, католик Джо Байден.
Перед Святою Месою Папа разом із кардиналом Дональдом Вюрлем відвідав сам санктуарій, де на нього чекали запрошені на цю зустріч священики, черниці й монахині, які з ентузіазмом привітали Наступника св. Петра. Потім Папа пішов до каплиці Пресвятих Дарів і на хвилинку молитви зосередився у мовчанні.
Євхаристію відслужили іспанською мовою. Розпочалась вона гімном до Святого Духа. Потім архієпископ Вашингтона кардинал Вюрль у супроводі постулатора канонізаційного процесу звернувся до Папи з проханням вписати блаженного Юніпера до грона святих. Постулатор зачитав біографію блаженного, про чию канонізацію Церква просить Папу. Відспівали Літанію до всіх святих.
Після цього Папа зачитав канонізаційну формулу: «На славу Святої і Нероздільної Трійці, для возвеличення католицької віри та зростання життя християнського, міццю влади Господа нашого Ісуса Христа і святих Апостолів Петра і Павла, а також Нашою, після попереднього зрілого роздуму, численних молитов і за порадою численних наших Братів у єпископстві проголошуємо і стверджуємо, що блаженний Хуніперо Серра — святий, і вписуємо його до каталогу святих, повеліваючи, аби його вшановували як святого в усій Церкві». При проголошенні о. Юніпера (Хуніперо — так його звуть іспанською мовою) святим Франциск визначив день його спомину: 1 липня.
Під звуки гімну на честь нового святого представник тубільних племен Америки вніс його реліквії.
«Святіший Отче, від імені всієї Церкви дякую Вашій Святості за це проголошення і якнайсмиренніше прошу, аби Ваша Святість звелів видати апостольський лист про звершену канонізацію», — сказав кардинал Вюрль, дякуючи Папі за канонізацію. «Так повеліваємо», — відповів Франциск, згідно з обрядом.
У колекті (молитві Меси) Папа просив Бога, щоб за заступництвом св. Юніпера Він зробив серця вірних так сильно з’єднаними з Господом, щоб вони повсюди могли нести достовірний образ Ісуса Христа.
Перше читання (з Книги Ісаї) про те, що всі народи побачать Боже спасіння, пролунало мовою корінних мешканців Америки. Друге читання, в Послання до Филип’ян, — англійською, а Євангеліє, в якому Господь Ісус закликає учнів іти на край світу, — іспанською.
У Молитві вірних просили за Папу та єпископів — корейською, американською мовою знаків — за дітей, в’єтнамською — за спільноти віруючих, про благословення їхньої діяльності на благо вбогих і бездомних. Тагальською (найпоширенішою мовою Філіппін) молилися за відновлення культури життя. Мовою іґбо, якою спілкуються в Нігерії, молилися за хворих, а за померлих — креольською.
Після уділення Святого Причастя своє вітання Папі виголосив архієпископ Вашингтона кардинал Вюрль. Він зазначив, що візит Святішого Отця — благословення для всієї католицької спільноти. Ця спільнота складається з людей, які походять з усіх континентів та численних етнічних і культурних груп. Кардинал додав, що неподалік Вашингтона розташоване місце, куди 1654 року прибули перші католики, які розпочали тут діло євангелізації, а його плодом є зокрема прекрасна базиліка Непорочного Зачаття у Вашингтоні (а також кампус Католицького університету Америки).
Щодо канонізації Апостола Каліфорнії кардинал Вюрль зазначив: ця людина становить зразок неустанних зусиль поширювання Євангелія для тих сучасних католиків, хто старається збагатити культуру своєї батьківщини великим законом любові до Бога і ближнього. Він додав, що всі також стараються піклуватися про спільний дім — Землю.
«Кожен з нас під час цієї Меси сповідує свою віру і старається переживати її у служінні та любові. Ми серйозно ставимося до Твого заклику в Laudato si’, аби виходити назустріч викликам нашого часу і робити це у повазі до гідності кожної людини, піклуючись одні про одних, особливо про тих, хто опинився на узбіччі, та вбогих, і дбати про нашу Землю — дар Бога для нас усіх тепер і для майбутніх поколінь», — сказав митрополит Вашингтона.
Кардинал Вюрль підкреслив, що американські католики очікують від Святішого Отця нового натхнення, щоб могти насправді бути євангелізаторами.
По завершенні Меси Франциск подарував Америці розарій, який поклали біля стіп статуї Непорочного Зачаття Богородиці. Потім він привітав групу з 20 представників спільноти тубільних племен Америки у Каліфорнії. Натомість перед дієцезіальною семінарією, що названа ім’ям св. Йоана Павла ІІ, Франциск затримався на хвилинку, відкрив пам’ятну таблицю, залишив запис у Золотій книзі пам’яті та сфотографувався з семінаристами.
Вписання імені св. Юніпера до числа святих було так званою рівнозначною канонізацією, тобто такою, коли Папа проголошує когось святим без усієї канонічної процедури розслідування, як це було, наприклад, зі св. Петром Фабером. Загалом це вже четверта рівнозначна канонізація, звершена за цього понтифікату. Бенедикт XVI звершив лише одну таку, канонізувавши Хільдегарду Бінгенську.
Новий святий жив у XVIII столітті, беатифікацію його проголосив св. Йоан Павло ІІ у Римі, у вересні 1988 року.
Хуніперо (Юніпер) Серра народився як Мігель Хосе Серра-і-Феррер у Петрі на Майорці (де йому нині стоїть пам’ятник), 24 листопада 1713 року. Маючи неповні 14 років, 14 вересня 1730‑го він вступив до Братів Менших Обсервантів (то була одна з гілок Францисканського Ордену, з якої пізніше виникли, зокрема, капуцини). Як брат в Ордені, він прийняв нове ім’я — Юніпер (з латини — ялівець), тому що таке ім’я мав один із перших товаришів св. Франциска Ассізького. Відзначаючись чималими здібностями, ще до священицьких свячень Серра став викладачем філософії. По свяченнях швидко здобув титул доктора теології Університету св. Раймунда Луллія у Пальма-де-Майорці, де він навіть мав свою професорську кафедру в Колегії св. Фернанда. При цьому Серра славився як красномовний проповідник, проголошуючи проповіді по всьому острову.
У цей же час у ньому дозрівало прагнення місійної праці на американській землі. Після тривалих старань і прохань до настоятелів він дістав згоду на виїзд, і восени 1749 року разом зі своїм учнем і другом Франциском Палу подався до Мексики. Насамперед 18 жовтня того ж року обидва прибули до столиці Пуерто-Ріко, міста Сан Хуан, звідки через кілька тижнів виїхали до Мексики, і 7 грудня були у Веракрусі на східному узбережжі країни. Звідти брати пішки прийшли 1 січня 1750 року до Мехіко. Під час подорожі чернець покалічив ногу і вже до кінця життя не вилікував її повністю. Однак це не завадило йому потім проводити чимало часу в піших подорожах до різних місць, де він прагнув проголошувати Євангеліє.
У Мехіко обоє францисканців проведи півроку, готуючись до праці серед індіанців. Обдарований схильністю до мов о. Юніпер швидко вивчив одну з індіанських мов настільки, що зміг навіть скласти короткий катехизм для місцевого населення їхньою рідною мовою. У Мехіко він також викладав теологію в місцевому осередку знань.
Завершивши курс, місіонер попросив відіслати його до місії Сьєрра Ґорда, на півночі Мексики. Там він вивчив місцевий діалект і цією мовою провадив свою душпастирську діяльність. 1761 року повернувся до столиці, де був призначений настоятелем новіціату та уславився як ревний проповідник і сповідник. Хуніперо Серра був неймовірно працьовитий, охоплюючи своїми трудами одразу кілька мексиканських дієцезій. У той, власне, час він також розпочав практики суворих умертвлень.
1767 року Серра став настоятелем 15 францисканських місіонерів, невдовзі відправлених до Нижньої Каліфорнії, де вони мали прийняти місію, що залишилася після єзуїтів, яких 3 лютого 1768 року з Нової Іспанії вигнав Карл ІІІ. Отець Юніпер відплив до Каліфорнії кораблем 12 березня 1768 року, з порту Сан-Блас на узбережжі Тихого океану. На початку 1769 року він супроводжував губернатора Гаспара де Портола у його подорожі до Нової Каліфорнії. По дорозі заснував францисканську місію Сан-Фернандо в Нижній Каліфорнії. Коли 1 липня 1769 року подорожні прибули до Сан-Дієго, о. Серра заснував там місію Сан-Дієго де Алькала — першу з тих 21, які він заклав у Каліфорнії і які відіграли важливу роль у євангелізації місцевих мешканців.
1770 року в Монтереї він заснував місію св. Карла Борромео, там осів на тривалий час, і вона стала його базою для подальших місійних подорожей. Наступного року «штаб-квартирою» місії став Кармель-над-морем, знаний нині як Місія Кармель. У той період, коли о. Юніпер керував місійним осередком у Монтереї, з його ініціативи та за його безпосередньої участі постало чимало францисканських місійних пунктів: св. Антонія Падуанського, св. Архангела Гавриїла, св. Людовіка — єпископа Тулузи, св. Йоана Капістрана, св. Франциска Ассизького — з якого й виросло пізніше місто Сан-Франциско. Майбутній святий був також присутній у момент закладення місії Санта-Барбара 21 квітня 1782 року, однак відкрити місію не дозволив місцевий губернатор Феліпе де Неве.
1774 року на прохання о. Серри віце-король Антоніо Марія де Букарелі-й-Урсуа усунув з правління губернатора Педро Фахеса, на прізвисько «Ведмідь» (бо він уславився численними полюваннями і вбивствами ведмедів). Фахес був відомий як різкий придушувач бунтів індіанського населення проти несправедливостей іспанських колоніалістів, а наш святий старався навертати людей, а не воювати з ними.
За кілька років після повернення з Каліфорнії о. Серра дістав право уділяти Таїнство Миропомазання вірним із його пастирських територій. Аби виконати всі взяти на себе обов’язки, а зокрема щоб конфірмувати вірних, він за останні три роки життя пішки долав понад 900 км шляху між Сан-Дієго і Сан-Франциско. Згідно з різними джерелами, уділив це таїнство понад 5,3 тисячам навернених індіанців у 1770-1784 роках.
Така інтенсивна фізична і духовна праці виснажила сили і здоров’я францисканця, і на початку 1780‑х років його організм став слабшати. Однак безпосередньою причиною смерті став укус змії на території місії Кармелю-над-морем, 28 серпня 1784 року. Тоді священикові було майже 71 рік. Його поховали під підлогою місцевої парафіяльної церкви.
Святий Хуніперо Серра вважається засновником (найчастіше опосередковано, через закладення місій, які потім ставали поселеннями) кільканадцяти американських міст. Його бронзові зображення можна побачити у збірці National Statuary Hall Collection на Капітолії та в парку Золотих Воріт у Сан-Франциско.
Хоча не все так райдужно, як би хотілося представити цю канонізацію. З боку Об’єднання корінних американців лунають протести, що о. Юніпер був співпрацівником іспанського колоніального режиму, відповідального за утиск і експлуатацію індіанців. За їхніми словами, у францисканських місіях панували погані порядки, а індіанців, які там мешкали, карали фізично за недотримання церковних правил, причому покидати ці місії їм заборонялося. Критики о. Серри вже раніше вимагали усунути його пам’ятник із Капітолію, де його зображення стоїть поруч із пам’ятником Рональду Рейгану, і обоє представляють штат Каліфорнія.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
