«Родина — це місце євангельської святості, здійснюваної в найзвичайніших умовах», — підкреслив Папа Франциск, промовляючи у суботу, 3 жовтня 2015 р., до учасників молитовного чування. Його напередодні відкриття Синоду єпископів про сім’ю організувала Італійська єпископська конференція, закликавши всіх молитися до Святого Духа за Отців Синоду.
Суботнього вечора площу св. Петра заповнили подружні пари з усієї Італії, члени різних рухів та асоціацій зі своїми провідниками. Протягом кількох годин, чекаючи на прибуття Єпископа Рима, вони молилися, співали, слухали Боже слово та роздумували над ним. Кілька подружніх пар і наречених поділилися свідченням віри у своєму житті.
«Яка користь від запаленої свічечки серед темряви, що нас оточує? Хіба ж не потрібно чогось набагато більшого, аби розсіяти темряву? Та й узагалі, чи можливо подолати темряву?» — такими запитаннями розпочав своє слово Папа. Він долучився до учасників чування, коли на площі запали сутінки. Папа зазначив, що «у певні періоди життя» такі запитання сильно напосідають на нас, спонукаючи «відступити, втекти й замкнутися в собі, прикриваючись розсудливістю й реалізмом, утікаючи від відповідальності».
У цьому контексті Святіший Отець нагадав досвід пророка Іллі, який також свого часу намагався сховатися перед лицем труднощів. Коли ж він отримав пересторогу від Господа, то Всевишній промовляв не через землетрус чи полум’я, а через легенький вітерець. «Божа благодать не підносить голосу: вона є шепотом, який досягає тих, хто готовий прислухатися до легкого подуву вітру», — підкреслив Папа. Він нагадав, як рік тому на цій же площі, за схожих обставин «ми призивали Святого Духа», просячи про те, щоб «Отці Синоду зуміли слухати й дискутувати, тримаючи погляд зосередженим на Ісусі, останньому Слові Отця». І «цього вечора, — додав він, — наша молитва не може бути іншою».
«Молімося, — закликав Глава Католицької Церкви, — за те, щоб Синод, який завтра розпочинається, зумів повернути повному образові людини досвід подружжя та родини, щоб визнав, щоб належно оцінив та підніс те, що в цьому досвіді прекрасне, добре і святе, щоб присвятив увагу ситуаціям слабкості, які його випробовують».
Кожна родина, за словами Папи, «завжди є світлом серед темряви світу», навіть якщо і слабким. Навіть історія Ісуса між людьми «формується у лоні сім’ї, в якій Він перебував протягом тридцяти років». Це була «родина, як усі інші, що мешкала в забутому селі на околицях імперії».
Наступник святого Петра вказав на духовний досвід святого Шарля де Фуко, який саме у спогляданні Святого Сімейства з Назарета, стосунків Ісуса з батьками й сусідами, «збагнув безплідність прагнення багатств і влади», а обравши пустельницький стиль життя, збагнув, що «неможливо зростати в любові до Бога, уникаючи стосунків із людьми». Отож, щоб «збагнути сьогодні сім’ю», слід заглиблюватися у «таїнство Святого Сімейства з Назарета», в його щоденне життя.
Підсумовуючи, Папа поділився думками про роль Церкви у «поганській Галилеї нашого часу». Церква, яка є матір’ю, здатна народжувати до життя та допомагати зростати. Церква, яка є родиною, вміє нести відповідальність і захищати, вчити своїм прикладом, немов батько. Церква дітей, які визнають одне одного братами, «ніколи не вважатиме когось тягарем і проблемою». «Така Церква, — сказав Святіший Отець, — може насправді просвітлити ніч людини, вказати їй надійну мету і розділити з нею кроки, тому що вона вже переживає досвід постійного відродження в милосердному серці Отця».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
