Роздуми над Словом Божим на вівторок XXХ звичайного тижня, рік І
Царство Боже — в нас. І «подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках». І знову сказав: «До чого прирівняю Боже Царство? Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки муки, доки не вкисне все». Щоб гірчиця проросла в дерево, а закваска розвинулась, потрібні відповідні для них земля і борошно. Отже, щоб Царство Боже в нас почало існувати, потрібні: город (ми) плюс людина (Бог), що бере і кидає в землю зерно (Слово Боже) гірчиці дорівнює дерево гірчиці (Царство Боже); борошно (ми і Слово Боже) плюс жінка (Бог), що бере і кладе дорівнює закваска (Царство Боже). Тобто, щоб з’явилося в повноті Царство Боже в нас, потрібні ми та Слово Боже, яке походить від Господа. Якщо це така проста математика, то чому ж немає ще в мені Царства Божого в повноті? Чому я не сказав би, що дійсність Царства Божого мені близька?
Пригадаймо притчу, яка є ключем до всіх притч, притчу яку сам Ісус нам пояснює: про «сіяча» і «зерна», які впали на різні місця землі. Але тут більше пояснення: потрібно не просто зерно, потрібне борошно для закваски (Царства Божого). Потрібно Слово «змолоти». Що означає змолоти Слово? Хтось мені щось каже, а я «мелю» його слово. «Змолоти» – це роздумувати, медитувати над Словом Божим. Так само має бути не просто земля, а має бути город (земля, яка приносить плоди).
Висновок: щоб Царство Боже почало існувати в повноті в нас, потрібно порати землю, щоб вона стала городом (бути тим, «хто слухає і розуміє слово, і плід приносить») і потрібно молоти зерно (роздумувати над Словом Божим).