Божа ботаніка

Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

Сьогодні Євангеліє нам розповідає про митаря Закхея, який виліз на дерево, щоб побачити Ісуса. У літературному перекладі дерево, на яке виліз Закхей, називається «фігове дерево» або «смоківниця». Але оригінальний грецький текст говорить, що цим деревом була сикомора.

Сикомора та смоківниця дійсно належать до родини тутових. Смоківницю ми краще знаємо під назвою «інжирове дерево». Сикомора — це велетенське дерево, з дуже широкою кроною та круглим листям, завжди зелене. Навідміну від смоківниці (інжиру), яке не є аж таким великим деревом, листя якого великі та «різбляні» і до того ж опадають на зимовий період. Але одне в цих дерев є дуже схоже – плоди. Плоди сикомори та смоківниці (інжиру) надзвичайно схожі за виглядом. Сикомору ще називають «фігами для ослів». Плоди сикомори трохи менші і не такі солодкі, як плоди смоківниці (інжиру).

Згадаймо, хто ще ховався в листях дерев? Так, Адам і Єва після гріхопадіння: «І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі» (Бут 3, 7).

В обох випадках люди ховались у деревах зі схожими плодами. Плід — гріх. Адам і Єва не послухались Бога. Закхей був митарем та зрадником свого народу. Але постава їх сердець під час цього ховання є кардинально протилежною. Адам і Єва ховались, щоб Господь їх не побачив. У той час як Закхей ховався, що побачити Ісуса. Далі знаємо як розвивались подіїї в обох випадках. Адам і Єва були вигнані з раю. Ісус прийшов в дім Закхея і сказав: «Согодні на дім цей спасіння прийшло»(Лк 19, 9).

Сьогодні Господь мені ще раз говорить, що для Нього не важливий мій гріх, а важливе моє серце. Чи я шукаю Бога навіть після гріха? Чи хочу Його побачити хоч краєчком ока? Чи намагаюсь сама вирішити проблеми з гріхом, ховаючи його від Бога, не довіряючи Божому милосердю та любові, обмежуючи Бога в Його милосерді.  Св. Тереза від Дитяти Ісус сказала: «Навіть, якщо я зроблю всі можливі гріхи на землі, я все одно кинусь в обійми мого люблячого Бога».