У Валенсії відбулася зустріч для преси, яку відвідали архиєпископ Лютеранської церкви Яніс Ванаґс та римо‑католицький архиєпископ Риги Збіґнєв Станкевич. Владики розповіли про досвід екуменічної співпраці, а також особистої приязні. За словами архиєпископа Станкевича, найкраще взаємовідносини церковних спільнот у Ризі відображає той факт, що його єпископські свячення відбулися у лютеранському кафедральному соборі.
Настоятель спільноти Тезе брат Алоїс оголосив, що наступна Європейська зустріч молоді відбудеться в «улюбленій нами країні, якій довелося пережити багато труднощів у своїй історії». «Молодь із цієї країни приїжджала до Тезе уже 1990-го, а навіть 1988 року, навіть тоді, коли це здавалося неможливим. Ця країна — у Східній Європі», — сказав він, перш ніж пролунала довгоочікувана назва міста: «Це — Рига».
Брат Алоїс висловив також глибоку радість від присутності ієрархів лютеранської церковної спільноти та Римо‑Католицької Церкви. Він згадав, що вони приймали минулорічну Балканську зустріч молоді, а також відзначив надзвичайно добру організацію цієї події. «Ми подумали, чому б не провести тут європейську зустріч, чому б сюди не повернутися? Нас цього разу прийматиме невелике місто, однак я переконаний: місця вистачить усім», — сказав брат Алоїс. Він також поділився своїми очікуваннями щодо майбутньої зустрічі: «Це перша Європейська зустріч, яку ми проведемо в одній із країн колишнього Радянського Союзу. Це як міст — також. Ми продовжуємо будувати мости, адже дійсність часто виглядає так, що два відмінні світи існують поряд; це непроста справа, цього разу ми безсумнівно зможемо у цьому переконатися. Це своєрідний виклик для майбутньої зустрічі».
На завершення свого виступу він зазначив, що брати дуже радіють від того, що запрошення надійшло від Лютеранської Церкви, віросповідної більшості у Латвії; від Римо‑Католицької Церкви, а також від Православної Церкви, досить чисельної у цій країні. Запрошення підтримали також представники спільноти баптистів.
Архиєпископ Яніс Ванаґс розповів, наскільки важливим є Тезе для християн у Латвії. Він згадав важкий період для їхньої Церкви, а саме радянську епоху: «Важко було навіть уявити, що Церква житиме, коли ми згадаємо панування цього режиму. Стільки речей було заборонено і вважалося злочином — праця з молоддю, церковні зібрання, недільні школи… Злочином вважалося, наприклад, тримати Біблію у храмі. Коли почалися зміни, можете собі уявити, як це все виглядало. Ми мали багато сподівань; тоді до моїх рук потрапив буклет із Тезе. Це було щось нове — дуже цікаве та привабливе». Архиєпископ розповів також, що він також був учасником однієї з європейських зустрічей: «Було дуже холодно, однак ми це пережили. Тому знаю з власного досвіду — це можливо. Я переконаний: Рига не просто дуже радіє — вона також достатньо добре приготовлена, щоби прийняти цю зустріч. Це не таке вже й мале місто». Він зазначив, що Рига має багату історичну та культурну спадщину: «Це столиця європейської культури. Тішимося, що наше місто стане також столицею Тезе 2016‑го року. Таким чином ми вирушимо зі столиці до столиці».
Архиєпископ Збіґнєв Станкевич теж висловив радість від того, «що брати із Тезе обрали саме Ригу для наступної Європейської зустрічі молоді». Він розповів про часи переслідування Церкви у Латвії та зазначив, що саме тоді зродилася приязнь між членами різних церковних спільнот та, зокрема, між священнослужителями: «Адже і католицькі, й православні священики, і лютеранські пастори були разом у в’язницях, у радянських таборах. Там зродилася їхня дружба, і ця дружба досі триває і розвивається. Саме тому ми маємо такий гарний досвід екуменічної співпраці». Плодом цієї приязні владика назвав запрошення з боку Папської Ради сприяння християнської єдності приготувати матеріали на Тиждень молитов про єдність християн цього року. «Багато культур, релігій і традицій з’єдналися у нашому місті. Ми живемо разом, і цей досвід — великий дар, яким ми зможемо поділитися із учасниками зустрічі», — сказав він. Ієрархи зазначили, що саме такі зустрічі сприяють приязні між Церквами, а також об’єднують усе суспільство». Вони наголошують, що їхня Батьківщина має багато ран, адже «Латвія була окупована протягом довгих років, багато людей було вбито; народ досі відчуває ці рани, однак саме такі зустрічі здатні їх лікувати».
Фото Олени Кулигіної
фінансово.
Щиро дякуємо!
