Діти на майданах

Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ІІ тижня Адвенту

Рід, подібний до дітей на майданах… Що це за порівняння? Міські майдани в давнину відігравали роль місця звершення влади, були місцем суспільного і політичного життя, а також місцем торгівлі, фінансових інтересів. Грецьке слово аґора може також означати Ми вам грали вам на флейті, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в грудинародне зібрання» або «мова на народному зібранні». Так чи інакше — це місце, де зосереджувалося життя міста (приблизно як і сьогодні). Слова Ісуса дуже сильно нагадують наші часи: з одного боку, багато серйозних справ, а з іншого — чимало марноти, бунту і незадоволення.

“ Не втікай у гру, живи реально — по-Божому!

Що ж роблять на майданах діти? Там можуть бути лише одні діти — безпритульні, без приналежності, які не мають дому. Одні діти кричать до інших, що ті не долучилися до жодної з забав. Однією з характерних рис таких дітей є бунт і незадоволення: «Ми вам грали вам на флейті, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди». 

Йоан Хреститель із простотою дитини закликав до навернення, до покаяння, до зміни життєвого шляху. Господь Ісус із простотою дитини проголошував милосердя Отця. І той і другий заради нас зробили себе немовби безпритульними. Йоан ходив пустирями Юдеї над Йорданом, Ісус — стежками Галілеї. І так — аж до Єрусалима. І про себе Він казав, що «Син Людський не має, де голови при­хи­лити» (Мт 8, 20).

Гадаю, що повчання Спасителя застерігає нас від двох небезпечних позицій: байдужості (брак рішення) і бунту (незадоволення будь-якою позицією). І йдеться тут не так про дітей, як про дорослих, чия життєва позиція залишається такою, як і у тих збунтованих і невдоволених дітей. Діти, що граються на майданах, — образ людей, які зробили гру зі свого життя: раз можна бути добрим персонажем, раз — розбійником, тут рятувати когось, а там — губити. Але життя — це не гра: це дар Бога, відкуплений дорогою ціною.

Не втікай у гру, живи реально — по-Божому!