Аудієнція для єпископа Фодерхольцера — противника німецького «синодального шляху»

Папа закликав єпископа Рудольфа Фодерхольцера «особливо підтримувати вірян, які залишаються вірними традиційному вченню та підтримують життя Церкви молитвою та справами милосердя».

Таку заяву поширила Реґенсбурзька дієцезія після аудієнції, на якій Святіший Отець прийняв цього німецького ієрарха 10 січня 2026 року. Лев XIV також закликав його «продовжувати свої пастирські зусилля з євангелізації».

Як зазначає CNA Deutsch, кілька німецьких єпископів нещодавно мали змогу особисто поговорити з Папою Левом. «Окрім голови єпископської конференції, єпископа Георга Бетцінга (Лімбург), за останні чотири місяці це були архієпископи Удо Бенц (Падерборн), Стефан Гессе (Гамбург), кардинал Райнгард Маркс (Мюнхен і Фрайзинг) та єпископи Стефан Акерманн (Трір), Бертрам Майєр (Аугсбург), Стефан Остер (Пассау) і Гайнер Вільмер (Гільдесгайм)», — нагадує KNA.

В контексті німецького «синодального шляху», який передбачає певні радикальні зміни в традиційному вченні Церкви — наприклад, щодо висвячення жінок та сексуальної етики, — Церква в Німеччині чітко розділилась на два табори. Окрім єпископа Фодерхольцера, від «синодального щляху» відмовилися ще троє дієцезіяльниї єпископів: Стефан Остер, кардинал Райнер Марія Велькі, архієпископ Кельнський, та Грегор Марія Ганке OSB, нині єпископ-емерит Айхштетський.

Читайте також:
У Римській курії знову говорили з єпископами Німеччини про синодальний процес у країні

У заяві Регенсбурзької дієцезії сказано: «Єпископ Фодерхольцер передав вітання від Регенсбурзької дієцезії Папі Леву XIV, ознайомив його з діяльністю Інституту папи Бенедикта XVI та подарував йому останні публікації Інституту. Єпископ подякував Святішому Отцю за високу оцінку богословської праці Йозефа Ратцінгера/Бенедикта XVI».

Потім вони обговорили, «серед іншого, сучасні виклики в теології, зосереджені навколо образу людини у світлі християнського одкровення», — розповідає про аудієнцію публікація на сайті дієцезії. «Так само, як христологія в IV столітті, сьогодні антропологія є місцем, де вирішується доля віри та Церкви».