Чи для нормальної здорової людини існує проблема пити чи не пити? Алкоголю, кока-коли, лимонаду, ананасового соку — все, що завгодно (крім води)? Не думаю. Не хочу, то й не п’ю — i крапка. З алкоголіками та людьми, чиї «відносини» з алкоголем із будь-яких невідомих причин не є нормальними, усе інакше.
Алкоголізм — це хвороба постійна (неможливо повернутися до стану перед узалежненням) і хронічна: вона має або може мати рецидиви. Рецидив алкогольної хвороби не означає автоматично того, що людина починає пити; це вже можна назвати останнім симптомом рецидиву. Передостанній симптом — алкогольна спрага, специфічне для даної хвороби психічне та фізичне прагнення алкоголю. Симптомів повернення недуги значно більше; власне, так багато, що їх треба було б розділити на групи: зміни фізичного самопочуття; зміни психічного самопочуття; зміни режиму життя та стосунків з іншими людьми…
Одним зі способів не почати вживати алкоголь є самоспостереження (у спільноті АА або в терапевтичній групі можна розраховувати на допомогу та підтримку зі сторони товаришів нещастям) та визначення симптомів рецидиву, перш ніж той з’явиться. Тоді зупинитися та звернути зі шляху до бару чи магазину з алкоголем ще не так важко.
Ще один перевірений спосіб — популярна серед залежних від алкоголю програма «HALT» (абревіатура англійських слів «hungry» — голодний, «angry» — злий; «lonely» — самотній, «tired» — втомлений). Йдеться про те, що ніколи не можна бути голодним, роздратованим чи розлюченим, самотнім і втомленим. Ці стани, як показав досвід поколінь алкоголіків, сприяли рецидивам. Зокрема, варто пам’ятати, що алкогольний голод може викликати… звичайна спрага. Багато моїх знайомих алкоголіків, у перший період відмови від випивки, не розлучаються з півлітровою пляшкою мінеральної води. Велика кількість випитої рідини справді може допомогти.
Я усвідомлюю, що для багатьох людей, які мають проблеми з випивкою, інформування про це всіх довкола може стати серйозною проблемою. А отже, як відмовлятися, коли починають «пригощати»? До найбільш популярних пояснень належить хвороба та прийом ліків, яких у жодному разі не можна змішувати з алкоголем, або «я за кермом», тоді ваша відмова буде зрозуміла та доречна. Раз чи два це врятує від біди, але на довше це не допоможе, повірте, кажу це з власного досвіду.
Досить ефективним, натомість, є просте пояснення: «Дякую, я взагалі не п’ю. Так, навіть слабоалкогольного. Взагалі не вживаю». Зазвичай, цього достатньо. Проте, якщо це не діє, я повторюю, як стара платівка, те саме. В товаристві, де нахабно намовляють чи намагаються змусити випити, я не був уже давно. Це теж добрий метод — змінити компанію. Кілька моїх знайомих з AA розповідали про користь молитви в ситуаціях, коли їм важко було втриматися, щоб не випити. Можливо, в мене такого досвіду немає, але я також переконаний, що молитва у важкі хвилини життя не може зашкодити.
Цікаве відкриття зробили понад півстоліття тому американські судді — а може, однак, алкоголіки. Водієві, якого затримали під час керування автівкою в нетверезому стані, пропонували йти до в’язниці або взяти участь у 90 зустрічах АА протягом 90 днів, тобто щоденна участь у зустрічах анонімних алкоголіків щодня протягом трьох місяців. Ті, хто обрав другий варіант (скорочено «90 на 90»), помічали, що участь у зустрічах допомагає їм стримуватися від випивки — вони просто не хочуть пити. Цей метод виявився таким ефективним, що донині у Спільноті анонімних алкоголіків «новачкам», які мають проблему з цілковитою відмовою від випивки пропонують відвідати 90 зустрічей протягом 90 днів.
Варта уваги і пропозиція, щоб алкоголік, який не почувається впевнено, який хоче випити, зателефонував до тверезого алкоголіка і порозмовляв із ним. Я переконаний, що переважна більшість учасників АА має у своїх телефонах десятки або й сотні номерів більш або менш знайомих алкоголіків. Це не мусять бути найліпші приятелі; достатньо, щоб вони були тверезими алкоголіками. Я сам спілкувався би з кожним, хто б назвався алкоголіком і попросив про розмову з остраху, що може випити; і не мало би значення, що я його не знаю або що зараз, власне кажучи, середина ночі. До такого прохання не можна залишатись байдужим, а метод — ефективний, просто ефективний.
Важливим умінням для алкоголіка, який прагне відмовитися від випивки, є здатність уникати факторів, які пробуджують прагнення алкоголю. Іншими словами, це ті чинники, що викликають бажання «напитися». Звісно, спільним чинником для всіх алкоголіків є алкоголь. Тому також необхідно серйозно ставитися до порад не тримати його вдома; не відвідувати місця, де вживається алкоголь; не купувати й не дарувати жодних міцних напоїв; упевнитися щодо того, чи у тому, що плануєте з’їсти або випити, відсутній алкоголь (наприклад, торти, морозиво, цукерки та багато іншого). Багато знайомих алкоголіків, наприклад, не користуються косметикою на основі алкоголю; на щастя, вже є широкий вибір інших засобів. Таких факторів, крім алкоголю, є багато, найчастіше вони мають індивідуальний характер: місця, особи, ситуації, предмети, навіть звуки, які конкретній людині асоціюються з випивкою.
Напевно я не перелічив усіх. Як на мене, це взагалі неможливо. Однак, я знайшов найважливіший, мій улюблений, найбільш ефективний метод, спосіб, «трюк», рішення в одній книжці «Анонімні алкоголіки»: «Практика доводить, що ніщо краще не зміцнює незалежності від алкоголю, як інтенсивна праця з іншими алкоголіками. Цей спосіб є завжди ефективним. Навіть тоді, коли інші не спрацьовують. Це Дванадцятий крок нашої програми».
Я не фахівець (лікар, психолог, терапевт); я не учасник спільноти АА; я лише тверезий алкоголік, а цей текст — результат мого особистого досвіду.
Мешуґе
Мешуґе — літературний псевдонім польського письменника, автора книжок, статей і есе на тему визволення від залежності та проблематики алкоголізму, Спільноти анонімних алкоголіків та Програми 12 кроків АА; тематики особистого розвитку в дуже широкому розумінні. З огляду на особистий, навіть інтимний характер творів Мешуґе, безкомпромісність і зворушливий драматизм справ і подій, які описує автор, його особисті дані знаходяться під захистом відповідних умов.