Літургійні читання на 5 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Віддання празника Успення Богородиці.
Св. мучч. Луппа.
Св. свящмуч. Іринея, єп. Ліонського

Апостол
1 Кор 9, 2-12

2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, бо ви є печаттю мо­­го апостольства в Господі. 3 Ось моя відповідь тим, які су­дять мене! 4 Чи ми не маємо права їсти та пити? 5 Чи ми не маємо права водити зі со­бою сестру-жінку, як і інші апос­толи, як брати Господні, як Кифа? 6 Хіба я особисто, і Варнава не ма­ємо права не працювати? 7 Хто з воїнів служить за свої кош­­ти? Хто садить виноград і не їсть його плоду? Або хто пасе отару і не споживає молока з отари? 8 Чи я лише по-людському це кажу? Хіба й Закон не говорить про це? 9 Адже в Законі Мойсея напи­сано: Не зав’язуй рота волові, який молотить! Хіба Бог турбується про волів? 10 Чи Він це говорить зокрема для нас? Так, це написано для нас, бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією, що отримає те, на що споді­вається. 11 Якщо ми вам посіяли духовне, то чи велика то справа, коли ми по­жнемо ваше тілесне? 12 Якщо інші на вас мають право, то хіба ми — не більшою мірою? Але ми не ско­ристалися цим правом, а все тер­пимо, щоб у чомусь не пере­шко­дити Євангелію Христа.

Євангеліє
Мт 18, 23-35

23 Сказав Господь притчу оцю: Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розра­хуватися зі своїми слугами. 24 Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. 25 А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. 26 Тоді слуга, упавши ниць, кла­нявся йому й благав: “Потерпи ще мені — й усе тобі віддам”. 27 І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. 28 Коли вийшов той слуга, він зу­стрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” 29 А той другий співслуга, упавши, благав його, кажучи: “Потерпи мені, я тобі віддам”. 30 Він же не забажав і вкинув йо­го до в’язниці, доки не віддасть борг. 31 Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й роз­повіли своєму панові про все, що трапилося. 32 Тоді його пан покликав його та каже йому: “Слуго лукавий, весь той борг я тобі простив, бо ти вбла­гав мене. 33 Хіба не слід і тобі було зми­лосердитися над своїм співcлугою, як я змилосердився над тобою?” 34 І його пан, розгнівавшись, пе­редав його катам, доки не віддасть увесь борг. 35 Так і Мій Отець Небесний чи­нитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові сво­єму.

Богородиці:

Апостол
Флп 2, 5-11

5 Браття, плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. 6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, 7 але понизив самого себе, при­йнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; 8 Він упокорив себе, був слух­ня­ним аж до смерті, й до смерті хрес­­ної. 9 Тому й Бог надзвичайно звели­чив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, 10 аби перед Ім’ям Ісуса покло­нилося кожне коліно — і підне­бес­них, і земних, і підземних; 11 і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 Коли вони подорожували і Ісус cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Коли Ісус говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми