Вченим не вдалося простежити, коли в Поморянах з'явився храм і виникла римо-католицька парафія .
Близько 1748 року Гумницький заклав в Поморянах фундамент мурованого храму. В "Пом'янику" зазначено, що будівництво будівлі розпочалося 1738 року. Для будівництва королевич Якуб – Людвіг залишив фонд 12000 злотих і за ці кошти священик Гумницький звів стіни храму до вікон. 6 вересня 1758 помер, тому закінчити не зміг. Стіни так і залишилися на 10 років.
Восени 1803 року о. Левандовський писав, що храм почав будуватися з писаного каменю ще 50 років тому, але стояв непокритий, тому богослужіння відбувалися в захристії.
При Левандовському (1807 – 1808) будівництво храму було завершено і він був накритий. 28 лютого 1812 року сюди на прихід призначили о. Яна Ясинського, при якому повністю були завершені всі роботи в храмі.
Будівництво велося довго і з великими перервами. У 1812 р, завдяки грошам Юзефа Прушинського, завершилося. Розписував храм знаменитий майстер Ф.Бедріцкій. Тут були ікони пензля Андре дель Сарто, Юзефа Прушинського (художник Рейхан – молодший), образ Христа (автор Андре дель Сарто), образ св. Йосипа (автор Вассар), образ св. Йосипа (італійського автора Гцерціна). Орнат (ризи) були виготовлені з турецьких прапорів, отриманих Яном III.
У 1854 році під час пожежі інтер'єр храму дуже постраждав. Його відновили. Був зведений вівтар А. Швачуком, а в середині вівтаря художником Тіровічем написаний образ Святої Трійці. Спеціально для храму пані Меджінская привезла з Парижа статую Богородиці.
На фасаді є герб, на якому зображений традиційний для Галичини масонський символ – око в трикутнику, а також хлопчики.
Також цікавий портал над вхідними дверима в храм.
Колись у храмі був орган кінця XVIII століття. Його розібрали і перевезли до Львова на реставрацію, а на хори привезли щось, що нагадує інструмент – розібраний і не робочий.
При розбиранні та перевезенні органу з рами вилетіли цвяхи незвичайного виду: ковані чотиригранні, з двома зубцями-вухами, які при ударі зміцнювали щеплення з матеріалом. Експерти-історики сказали, що такі цвяхи виготовляли на початку XVIII в. Таким чином вдалося визначити, що корпус органу був виготовлений в кінці XVII ст.
При ремонті органу, який зробив В.Півнов, довелося замінити на нові труби два регістра і деякі язички в трубах, підправити механіку.
Спочатку він зберігався в Домініканському соборі міста Львова, а в 2008 році перенесли в Вірменську церкву. Орган був виготовлений литовськими майстрами. У нього 740 труб, 10 регістрів. Один з них екзотичний, дуже приємний, такий рідко зустрічається – бамбукова флейта зі справжнього бамбука. З концертною метою орган не використовується через відсутність повітряної машини і перебування в розібраному стані. На сьогодні – це найстаріший з органів України.
Доглядач храму з ключем.
Храм поєднує в собі стиль класицизму і готики. Фасад – у формах класицизму, прикрашений чотирма пілястрами тосканського ордену, які підтримують трикутний фронтон. А псевдороза на фасаді і форма башточки-сигнатурку – готика.
Храм має статус пам'ятки архітектури, дуже цікавим є його фасад.
Поруч з храмом знаходиться дзвіниця з дзвоном – даром короля Яна III Собеський, який виготовлений з перелитих турецьких гармат, здобутих переможцем в битві під Хотином.
Храм зараз відремонтований (хоча процес руйнування вже проявляється неозброєним оком).
За матеріалами: m_a_d_m_a_x
фінансово.
Щиро дякуємо!
