Анна-Ґабріель Карон — восьмирічна французька дівчинка, яка померла від раку у 2010 році. Після чотирирічного дієцезіяльного етапу, протягом якого було зібрано близько 50 свідчень, її беатифікаційний процес увійшов у наступну фазу.
Римським постулятором було призначено монсеньйора Дені Дюпона-Фовіля, професора теології і каноніка базиліки Святого Петра у Ватикані та собору Нотр-Дам у Парижі. В інтерв’ю для Aleteia він розповів про дивовижний збіг обставин, які привели його до цієї місії, і про вражаючі аспекти особистості Анни-Ґабріель.
Монсеньйор Дюпон-Фовіль відповідає за складання «Positio super Vita, Virtutibus et Fama Sanctitatis» — досьє, яке представить докази її святості. Це документ, який дає змогу Дикастерію у справах канонізацій досягти моральної впевненості щодо святості Анни-Ґабріель.
—Вас призначили римським постулятором беатифікаційного процесу Анни-Ґабріель на початку жовтня. У чому полягає ваша роль?
—Щойно мене затвердили, я надіслав листа у Дикастерій з проханням відкрити процес Анни-Ґабріель. Після того, як буде підтверджено юридичну дійсність справи, моїм обов’язком буде ознайомлення з усіма документами дієцезіяльного етапу, складеними у коробки під час церемонії його закриття і доставленими у Рим колишнім дієцезіяльним постулятором.
Потім мені треба буде написати «Positio» — короткий виклад, зазвичай об’ємом близько 300 сторінок, що вказуватиме на винятковість Анни-Ґабріель та героїчність її чеснот, тобто її надзвичайний спосіб жити християнськими чеснотами. «Positio» подається на розгляд членам Дикастерію. Потім вони оцінюють, чи варто пропонувати її Папі, щоб кандидата було проголошено Високошановним. Це тривалий процес.
—Чи маєте ви уявлення, скільки часу це займе?
—Це тривалий і ретельний процес, який зазвичай триває кілька років. Нещодавні приклади, такі як Йоан Павло II і Карло Акутіс, можуть навести на думку, що канонізація відбувається швидко, але це радше винятки.
—Чи знали ви про Анну-Ґабріель до того, як вас призначили постулятором її процесу?
—Обставини досить дивовижні. Вперше я дізнався про Анну-Ґабріель зі статті в «Famille Chrétienne», яку я гортав у когось удома. Мене вразило її життя і фотографії, і я сказав собі: «Ця дівчинка неймовірна!» І я зробив те, чого ніколи не роблю: сфотографував статтю на свій телефон.
Далі мені нагадували про неї кілька статей в «Aleteia». Щоразу дівчинка вражала мене своєю усмішкою і духовною зрілістю. Коли у жовтні 2024 року я сказав, що найближчими місяцями матиму більше вільного часу, мені повідомили, що зараз шукають постулятора для французького беатифікаційного процесу. Я спитав, хто цей кандидат. Коли мені відповіли, що це Анна-Ґабріель Карон, я одразу погодився.
—Чи є якісь вимоги до того, щоб бути римським постулятором?
—Так. Ви маєте бути експертом з теології, канонічного права або історії, залежно від справи; постійно проживати в Римі і пройти курс, щоб отримати диплом, який дає вам право бути постулятором. Цей курс, який проводиться лише раз на два роки протягом шести місяців, розпочався у перший тиждень січня, саме тоді, коли в мене почав з’являтися вільний час. Я склав іспити на початку липня і отримав диплом у вересні.
—Що вас вражає в Анні-Ґабріель?
—Багато чого! Передусім та благодать, яка притаманна лише дітям: вона ні миті не сумнівається у присутності Бога та Його любові. Чим більше вона страждає, тим більше переконується, що єдиний, хто може їй допомогти, це Ісус. Що також вражає, це її усмішка на фотографіях. Видно, що це не для фото, а від усвідомлення Божої любові, що дивовижно для дитини. Ще одна дивовижна річ — це її готовність до заступництва. Вона хоче взяти на себе страждання інших дітей у лікарні. Вона постійно стикається зі стражданнями, нестерпними для неї, але вона наважується просити Господа ще більше обтяжити її, щоб вона могла полегшити життя людей навколо себе. Це вражає.
фінансово.
Щиро дякуємо!
