Греко-католицький календар
Свв. мучч. Памфила, єрея, Порфирія і дружини їх
Бут 1,24 – 2,3
24 Тоді сказав Бог: Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом. І сталося так. 25 І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. 26 Тож сказав Бог: Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі. 27 І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. 28 І благословив їх Бог і сказав їм: Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі. 29 По тому сказав Бог: Ось Я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. 30 Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, Я даю на поживу всяку зелень трав. І так сталося. 31 І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок — день шостий.
1 Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами. 2 Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був. 3 І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був.
Прип 2, 1-22
1 Мій сину! коли ти мої слова приймеш і мої заповіді заховаєш у себе, 2 вухом твоїм уважаючи на мудрість, схиляючи до правди твоє серце, 3 о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, 4 коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, 5 тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. 6 Господь бо дає мудрість, і з Його уст виходить знання й розсудливість. 7 Він для праведних зберігає допомогу; Він щит для тих, що ходять чесно. 8 Він стежки правоти пильнує, Він береже дорогу своїх вірних. 9 Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку путь добру, 10 бо мудрість увійде в твоє серце, знання буде відрадою душі твоєї. 11 Обачність буде сторожити над тобою, і розум тебе берегтиме, 12 щоб від путі лихої тебе врятувати, від чоловіка з розбещеним язиком, 13 від тих, що праві стежки покидають, щоб темними дорогами ходити; 14 від тих, що раді зло чинити й що кохаються в розбещеності зіпсуття, 15 яких стежки криві, і які дорогами своїми крутять; 16 та щоб урятувати тебе від чужої жінки, від незнаної з облесними словами, 17 що друга своїх молодощів занехаяла, і що Божий союз забула, 18 бо її дім доводить до смерти, її стежки до Тіней. 19 Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, ані не досягне стежки життя. 20 Тож ходитимеш дорогою добрих, держатимешся стежок людей справедливих, 21 бо праведні заселять землю і бездоганні будуть на ній жити; 22 лукаві ж будуть стерті з землі, невірні будуть викорінені з неї.