Навіщо відзначати Зіслання Святого Духа?
Чи ж то бракує церковних свят у календарі? Чи неділь замало? Навіщо чергове церковне свято у неділю, і то ще присвячене такій таємничій і мало осяжній постаті, як Дух Святий?
Відповідь (не єдина) звучить так: саме для того, щоби Святий Дух став для нас менш таємничим і більш осяжним.
Хрещення у Святому Дусі?
Незадовго до Вознесіння Господь Ісус сказав учням, що вони будуть охрещені Святим Духом. Коли Дух Святий зійде на вас, — продовжував Він, — отримаєте Його міць і будете Моїми свідками аж до краю землі (пор. Діян 1, 8).
Дух далі провадить місію Ісуса, а насамперед робить із Його учнів Церкву. По смерті й воскресінні Господа до часу зіслання Святого Духа учні становлять ще нечисленну групу заклопотаних собою, заляканих і замкнених в укритті осіб. Вони неспроможні переконливо свідчити, ба навіть сил на це не мають.
Після П’ятдесятниці вони виходять євангелізувати до краю тодішнього світу, засновують християнські спільноти, проголошують із міццю й не бояться переслідувань ані смерті. Їхнє служіння супроводжується чудесами — Святий Дух діє через них, аби будувати Церкву.
Звідки така радикальна зміна у житті учнів? Із хрещення у Святому Дусі.
Таїнства замало?
Вочевидь ні, таїнств достатньо. Але тільки тоді, коли ми дозволимо Святому Духові, щоби Він через них діяв у нас. Як це зробити? Насамперед дбати про те, об не втрачати стану освячуючої благодаті.
Таїнства не мають нічого спільного з магічними ритуалами: вони приносять в нас плоди, коли ми живемо у близькості з Господом, присвячуємо Йому час і залучаємося в життя Його Церкви. Коли — кажучи мовою теологів — співпрацюємо з благодаттю, тобто з Духом Святим у нас.
У житті численних християн Святий Дух, загалом беручи, якось присутній, але стоїть обік і небагато може зробити, бо не на багато дістає дозвіл. Постійно можна зустріти охрещених і миропомазаних католиків, які щонеділі у храмі на Святій Месі, але якось це до їхньої щоденності ніяк не стосується. Вони радше рідко, і то постільки поскільки, дають свідчення про віру, і рідко залучаються в церковне життя жертовно.
Урочистість Зіслання Святого Духа нагадує нам, що християнство розпочинається не з виконання самотужки цілого комплексу релігійних правил, але від слова, сказаного Господу Богу: віднині Ти керуєш моїм життям, Ти ним управляєш. Віддаю Тобі владу над собою і хочу, щоб Ти мене провадив.
Послух натхненням, порухам Святого Духа, підкорення тому, як Він провадить, — ось суть духовного життя. І щось, що робить так, що приступання до таїнств приносить в нас тривалий плід.
Нерозпакований подарунок?
Таїнства дещо подібні до хот-спотів — відкритих пунктів доступу, які надають нам змогу єднатися зі Святим Духом. Швидко і «безконтактно».
Однак самого з’єднання замало: як і в кожних стосунках, тут також треба вкласти час і серце. Інакше цей зв’язок не тільки не розів’ється, а й почне відмирати. У таїнстві Святого Хрещення ми отримуємо все, що потрібне для християнського життя. Однак хрещення це немовби вишукано запакований подарунок, або ж «архів» необхідних файлів, від яких залежить функціонування нашого комп’ютера.
Щоб розпакувати такий архів, потрібна відповідна програма. Так і в нашому житті: неможливо «розпакувати» дар Святого Хрещення, неможливо користатися ним без допомоги Святого Духа.
Святий Дух (примітивно кажучи, бо Він таки жива Особа) подібний до Божої програми для нашого життя: життя реалізоване і щасливе. Від ліцензійних комп’ютерних програм відрізняється тим, що не треба за Нього платити грошима. Ми отримуємо Його від Бога лише «за ціну любові». По-людськи кажучи, задарма.
Щорічний апдейт?
Урочистість Зіслання Святого Духа, святкована щороку, ставить нам важливе питання: на якому етапі розпакування хресного подарунка ми перебуваємо? Що я вже дозволив Святому Духові, а чого я ще боюся або й не хочу Йому віддати?
Як Святий Дух є «Божою програмою» для комп’ютера нашого життя, так і Його Зіслання, літургійно святковане щороку через сім тижнів після Великодня, можна порівняти з критичним апдейтом, який дозволяє Святому Духові щоразу краще керувати нашим життям.
Рестарт у чування?
Оновлення програм зазвичай триває певний час. Спершу треба скачати файли, потім дати їм інсталюватися, а зрештою перезавантажити машину.
Подібно і з Зісланням Святого Духа. Треба присвятити трохи часу й дати собі шанс на духовне перезавантаження. Найкращою опцією виглядає Євхаристія, поєднана з нічним молитовним чуванням у храмі. Якщо я присвячую Святому Духові час у молитві й чуванні, якщо я думаю про Нього і чекаю на Його прихід, то Він почувається запрошеним до мого життя й починає в ньому діяти — настільки, очевидно, наскільки я Йому в своїй свободі дозволю.
І тут зовсім не йдеться про високі переживання чи вражаючі піднесення. Люди, яких провадить Дух Божий, загалом беручи, твердо ступають по землі. На присутність Святого Духа ми відкриваємося не емоціями, а розумом і волею (бо наш вільний вибір — це, власне, спільна справа розуму й волі).
Очевидно, що емоції та почуття в цьому мають свою участь, але не від їхньої кількості чи конфігурації залежить ефективність Божого діяння в нас. Краще поглянути на це з іншого боку: якщо Дух Святий насправді в мені діє, то це проявлятиметься також і в щораз більшій інтеграції почуттів та гармонійному контролі, який над ними перейматиме розумна воля.
Гжегож Мазур ОР, dominikanie.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
