Роздуми над Словом Божим на урочистість Вознесіння Господнього, рік В
Протягом сорока днів після свого Воскресіння Ісус говорив учням про Царство Боже. Останнього дня Він прорік їм хрещення Святим Духом, необхідне для того, щоби з міццю свідчити про Нього аж до краю світу. Він тілесно відходить до Неба, але ангели повідомляють учням про те, що таким само чином Ісус повернеться.
Святий Павло молиться до Бога Отця про духа мудрості та об’явлення для нас, аби ми глибше пізнавали нашого Бога, про світлі очі серця: «щоб ми знали, чим є надія нашого покликання», «яка неосяжна велич Його сили в нас, котрі віримо, згідно з дією могутності Його сили» (пор. Еф 1, 18.19) — ми так мало це знаємо! Святий Павло також говорить про Бога, який Ісусові «усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім — як Голову Церкви, яка є Його тілом» (Еф 1, 22-23). Тут показана Божа міць Ісуса і краса Церкви, яка є Його Тілом.
Перед своїм Вознесінням Ісус нагадує учням Євангеліє: «Так написано: Христос мав постраждати та воскреснути з мертвих на третій день, і що мало проповідуватися в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами, почавши з Єрусалима» (Лк 24, 46-47). Це керигма про смерть і воскресіння Ісуса та завдання навертати світ. Вочевидь навертати силою Святого Духа: «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви залишайтеся в місті, доки не будете зодягнені в силу з висоти» (Лк 24, 49).
Господь Ісус Воскреслий відходить до Неба, благословляючи учнів, а вони з радістю повертаються до Єрусалима, аби у святині благословити Бога.
о. Януш Марія Анджеєвський ОР