У своїй катехизі під час загальної аудієнції 4 травня Папа він говорив про Доброго Пастиря із загубленою овечкою на раменах, представленого в 15 розділі Євангелія від святого Луки.
Добрий Пастир є образом турботи Ісуса про грішників і милосердя Бога, Який не погоджується з тим, щоби когось втратити. Ісус розповів цю притчу, щоб нас усвідомити, що Його близькість до грішників не повинна згіршувати, але, навпаки, розбудити серйозні роздуми про те, як ми живемо нашою вірою.
З одного боку, в притчі бачимо грішників, які наближаються до Ісуса, щоб Його слухати, а з другого – фарисеї та книжники, які з підозрою ставляться до Ісуса і віддаляються від Нього з приводу того, як Він ставився до грішників.
Папа підкреслив, що Ісус хоче нас навчити, що жодна з овечок не може загубитись, Господь Бог не може згодитись із тим фактом, щоб хоч одна людина була втраченою. «Пастир не думав, чи розумно залишати 99 овець задля однієї загубленої. Ні, він вирушив на розшуки тієї однієї, загубленої, бо кожна з них для Нього дуже важлива. А саме ця найбільше потребує, найбільш покинута, і він іде, щоб знайти саме її. Милосердя до грішників – це стиль діяння Бога і Він абсолютно вірний цьому милосердю: ніщо і ніхто не може відвернути Його від прагнення спасіння! Богові чужа наша «культура виключення». Господь не відкидає жодної людини, Бог любить усіх, шукає всіх… Кожну людину, одну за одною! Йому невідоме слво «відкидати людей», бо Він – це любов і милосердя». Божа отара завжди прямує вперед. Пастир буде там, де є загублена овечка.
Святіший Отець вказав, що треба шукати Господа там, де Він хоче нас зустріти, а не там, де ми собі це уявляємо. Щоб наново зібрати зібрати отару, треба йти шляхом, який накреслило милосердя Пастиря. Шукаючи одну загублену вівцю, він спонукає 99 інших овець брати участь у поновному з’єднанні отари. А тоді не тільки віднайдена вівця, яку він несе на раменах, але вся отара піде за пастирем аж до його домівки, щоб радіти «разом з друзями та сусідами».
«Згадайте доброго розбійника, – сказав Папа Франциск. – У баченні Ісуса не існує втраченої овечки, а тільки вівці, яких потрібно віднайти. Для Бога ніхто не є остаточно втраченим… Віднайти загублених – це радість пастиря і Бога, а також і радість усієї отари! Будьмо, отже, овечками, віднайденими і зібраними Божим милосердям, покликаними зібрати разом із Ним все стадо».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
