У 1910-1922 роках чотири анонімні черниці з Ломбардії, які працювали у Ватиканській обсерваторії, відкрили й каталогізували 400 тисяч зірок.
Минуло сто років, і їхні імена відкрито. Це Емілія Понцоні, Реджіна Коломбо, Кончетта Фінарді та Луїджія Панчері. Їхні дані випадково знайшов о. Сабіно Маффео з Ватиканської обсерваторії Завдяки цьому чотири сестри дістануть належне визнання.
Усе почалося в 1887-1899 роках, коли в Парижі зустрілися найвідоміші тоді астрономи, аби каталогізувати зірки у велетенській праці «Астрографічний каталог», званий також Небесною картою. В цій роботі брав участь фахівець із Ватикану, о. Франческо Денца, яког туди вислав папа Лев ХІІІ, бажаючи показати світові, що Католицька Церква цікавиться не тільки богослов’ям.
Отця Денцу змінив американський єзуїт о. Джон Гаґен, який, бажаючи якнайкраще провадити свої дослідження, попросив про асистентів, що допомагали б йому визначати і записувати положення зірок. Вибрано чотирьох черниць Інституту Сестер Малої Марії, які з часом досягли високої вправності не тільки у підрахунках складних астрономічних даних (їх називали «жінками-калькуляторами»), але й у користуванні велетенським телескопом.
Їхній внесок у сучасну астрономію неможливо переоцінити. Завдяки їм Ватикан став однією з держав, які найбільше посприяли опрацюванню перших небесних карт.
Ця історія була знана у церковних колах, однак ніхто вже не пам’ятав імен та прізвищ сестер-асистенток. Тим більше що монастир і самих сестер обрали тільки тому, що вони мешкали поблизу.
Міжнародний проект опрацювання карти небесного простору тривав від 1966 року і привів до каталогізування майже 5 млн зірок.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
