Відомі державні, громадські діячі, глави українських традиційних Церков та інтелектуали напередодні роковин Волинської трагедії оприлюднили звернення примирення та мудрості: щоб «не допустити мови ворожнечі, яка може підмінити християнські почуття прощення і порозуміння».
Вони закликали польських партнерів утриматися від нерозважливих політичних заяв з приводу минулого, які можуть бути використані третіми силами для загострення польсько-українських відносин.
Замість окремих національних актів сигнітарії запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв та разом установити єдиний День пам’яті за жертвами польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.
Під зверненням поставили підписи глави Церков — Святіший Філарет і Блаженніший Святослав, колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а також В’ячеслав Брюховецький, Іван Васюник, Іван Дзюба, Данило Лубківський, Дмитро Павличко, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
«Особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер. Убивство невинних людей не має виправдання. Просимо прощення за вчинені злочини і кривди — це наш головний мотив. Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, — це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру і порозуміння», — наголошується у зверненні.
Документ говорить про важливість рівних побратимських відносин і підкреслює: «Найбільшим злом наших відносин була нерівність, що походила від бездержавності України. З приреченою послідовністю катастрофа української державності вела до руїни державності польської. Ця закономірність є трагічною аксіомою відносин України і Польщі».
Автори звернення наголошують, що Українській державі ще належить повною мірою сформувати цілісне та гідне ставлення до минулих випробувань, їхніх причин, власної відповідальності за минуле і майбутнє. Водночас «польській думці належить повною мірою прийняти самобутність української національної традиції як справедливу й гідну поваги боротьбу за свою державність і незалежність».
Українці закликали польське державне керівництво та парламентаріїв зупинити будь-яку незважену політичну декларацію, «схвалення якої не вгамує болю, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати його проти Польщі та України. Не маймо сумніву: вороже тавро буде поставлено на обидві спільноти. Пам’ятаймо також, що Київ і Варшава — це стратегічна східна опора всієї Європи. Маємо усвідомити, що приклад нашого взаємного порозуміння здатен стати зразком для всього європейського простору».
«Напередодні меморіальних подій, що з липня розпочнуться в обох державах, закликаємо повернутися до традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об’єднуватимуть нас у покаянні та прощенні. Керуючись духом братерства, закликаємо разом установити спільний День пам’яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла», — пропонується у зверненні.
За матеріалами: Інформаційний ресурс УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
