Родзинкою цьогорічного Дієцезіяльного дня молоді, що відбувся 19-21 серпня у Хмельницькому, став зведений хор під керівництвом відомих польських композиторів Павла Бембенка та Хуберта Ковальського. Хор налічував близько 90 учасників та був оздобою Святих Мес протягом усіх трьох днів.
Співові на ХVI Дієцезіальному дні молоді передував 4‑денний майстер‑клас у місті Городок. Усі бажаючі долучитися до музичного супроводу зібралися в понеділок 15 серпня в Інституті Богословських Наук, де того ж дня для них була відправлена Свята Меса. Потім хористи отримали пісенники з творами, котрі мали підготувати, та були поділені на 4 групи, відповідно до партій – сопрано, альт, тенор і бас. Кожна з груп мала свого опікуна, котрий був відповідальний за її підготовку, і репетиції розпочалися.
Хористи з нетерпінням чекали на прибуття Павла Бембенка і Хуберта Ковальського. Хоч композитори приєдналися пізно ввечері, та піднесений дух, що панував серед учасників, надихнув на ще одну коротку репетицію.
Справжня активна підготовка до Днів молоді почалася з вівторка. Кожен наступний день освячувався ранковою молитвою, після чого хористи снідали й проводили гімнастику – фізичні вправи та вправи для голосу. Пізніше учасники знову ділилися на чотири групи і в першій половині дня працювали окремо. Після обіду весь хор збирався разом і об’єднував свої старання.
Несподіваним джерелом натхнення для хористів стали реліквії св. Фаустини, привезені до Городка Хубертом Ковальським.
Результати напружених репетицій перевершили всі очікування. Загальне захоплення співом хору висловив єпископ Леон Дубравський, подякувавши їм кількома мовами. Протягом трьох днів урочистостей зведений хор, у супроводі музичного ансамблю, товаришував учасникам Днів молоді на Святих Месах, а також взяв участь в євангелізаційному концерті на одній із площ міста разом з християнським гуртом «Кана».
Варто зазначити, що на неділю – останній день зустрічі – випав день народження Хуберта Ковальського. Після завершення Божої Служби молодь приготувала для композитора привітання з цієї нагоди. «Я ще ніколи не зустрічав свій день народження у такий незвичний спосіб, – зізнався іменинник, після чого додав: – Мабуть, це знак. Я ще не знаю, що він може означати, але з певністю скажу, що Україна назавжди залишиться в моєму серці».
Своїми враженнями від співпраці з українською молоддю від імені обох композиторів з CREDO поділився Павел Бембенек.
— Скажіть, будь ласка, що передувало зібранню такого хору?
— Вперше мені вдалося приїхати до України два роки тому, до сестер‑капуцинок з міста Красилів, які працюють в місцевій парафії. Там відбулися майстер‑класи з релігійного співу, на котрих звучали польські твори, перекладені українською мовою. Можна сказати, що початки нинішніх подій сягають того досвіду в Красилові, бо після цього мене запросили приготувати ще й різдвяний концерт. Так ми зустрілися вдруге, і, якщо на перший майстер‑клас приїхало 40 осіб, то на наступний зголосилося вже 100. Власне під час другої зустрічі я познайомився з отцем Олександром Оріховським. Треба сказати, з точки зору нас, людей, котрі на щодень живуть у Польщі, молодь в Україні, як і весь український народ, співає абсолютно винятково. І це прекрасно! Ми були зачаровані співом тих молодих людей. Крім того, молодь не лише гарно співає, а ще й дуже сердечна. Коли ж о. Олександр помітив, що нам гарно разом працюється, запросив нас на Дієцезіальні дні молоді. Так розпочалася ця пригода.
— Це не перший Ваш досвід співпраці з українською молоддю, але вперше – в таких масштабах. Поділіться, будь ласка, своїми враженнями. Чи є в цьому щось особливе?
— Можливість бути тут і бачити таких надзвичайних молодих людей, дуже активних, наповнених великою радістю життя, має велике, навіть конститутивне значення для людини з Польщі. У цій важкій ситуації для України той образ молоді, який ми побачили, дуже втішає. Я радію з того, що вони всі мають бажання залучитися до культурних заходів, передусім – церковних. Це має вплив не лише на саму молодь із Кам’янець‑Подільської дієцезії, а й на усе українське суспільство. Свідками цього ми були під час концерту: молодь виходить назовні з релігійною музикою та пропонує її іншим.
— Ми знаємо, що підготовка до Днів молоді розпочалася заздалегідь. Розкажіть, будь ласка, про майстер‑класи, які відбулися в Городку.
— Власне! Щоб добре приготуватися до нинішніх подій, ми мали щастя зустрітися дещо раніше. У нас був час від понеділка до четверга, аби не лише попрацювати, а й познайомитися, побути разом, порозмовляти, помолитися. Ці чотири дні принесли мені велику радість, бо саме цей, спільно проведений час вплинув на те, що наш хор звучить так, як звучить. А потім, у п’ятницю вранці, ми вже були готові приїхати сюди та служити нашим співом. Учасників є близько 90‑та. Це нас дуже тішить, і маємо надію, що на наступні майстер‑класи (якщо, звісно, вони відбудуться, а шанси високі!) прийде ще більше молоді. Так чудово, що ми бачимо певний «витвір» цих музичних майстер‑класів, котрий живе своїм життям, розвивається силою Святого Духа.
— Дієцезіальні дні молоді – це, передусім, духовна подія. А які духовні відчуття супроводжують особисто Вас і Вашого колегу, пана Хуберта, на цій урочистості?
— Ми захоплені тим, що так багато молоді бере участь у цих подіях, урочистість котрих відчувається всюди, хоча б у тому, як відправляється Літургія. Так багато священиків проводять спільно Службу! А ще є присутнім «Господар» дієцезії, що, на нашу думку, становить для учасників дуже важливе свідоцтво на їхньому святі. Бо це ж – свято молоді! Дуже добре, що їх пастир є з ними й піклується про них. Гадаємо, що єпископ дав чудовий приклад, коли під час Літургії Покаяння сам приступив до сповіді. Це так гарно, що молодь має пастиря, котрий не лише повчає, але й вказує їм шлях і на власному досвіді показує, як чинити милосердя.
У свою чергу, хористи також розповіли про враження від співпраці з польськими маестро.
Наталя Овдійчук, парафія Непорочного Зачаття ПДМ, м. Жванець: «Павел і Хуберт пояснювали нам, що пісня – це молитва, давали свої свідчення. Просили, аби ми передали всім учасникам Днів молоді той стан душі, котрий осягнули на цих реколекціях. Бо це був не просто майстер-клас, це були саме реколекції, котрі супроводжувалися дуже сильними духовними переживаннями. Особисто для мене – це відчуття того, що ти є тілом Христа. Єдність між усіма учасниками настільки глибока, що відчуваєш, наче ти в ангельському хорі та можеш передати цей стан людям. Хоч ми й зустрілися вперше з Павлом і Хубертом, було таке враження, що ми – велика родина. Ці люди настільки відкриті й теплі, що я вважаю за щастя і честь працювати з ними».
Олександр Ходаковський, парафія св. Олександра, м. Київ: «Я вже кілька років співаю в хорі і мені це дуже цікаво. Особливо я люблю літургійний спів. Про ці майстер‑класи я знав вже досить давно. Бембенек і Ковальський – професіонали, видно багаторічний досвід співпраці з хоровими колективами. З ними було приємно поспілкуватися, співати під їх керівництвом та вдосконалювати свої вміння. Вони дуже лояльні, спокійно відносилися до наших помилок. Ця співпраця була однією спільною молитвою. На майстер‑класах я отримав так багато позитивних емоцій, що, мабуть, за кілька останніх років стільки не було».
Ірина Чоп, парафія Христа Царя Всесвіту, м. Хмельницький: «Дієцезіальні Дні молоді – дуже гарний час для прославлення Бога. Я їхала на майстер‑класи за безцінним скарбом – Ісусом Христом, Його милосердям. Хотіла досвідчити його сама та нести іншим людям. Мені випала така гарна можливість стати частиною цього хору, і це неперевершено! Мені здається, що наш хор був освячений Святим Духом. Багато людей підходили і казали: «Ви так гарно співаєте, аж захоплює подих!». А я відповідала: “Ні, це не ми співаємо. Це Дух Святий співає в нас”».