Римо-катол.: 28 вересня (довільний спомин)
Покровитель Чехії, король Вацлав (Венцеслав) народився 907 року, правити країною став у 18 років, а 935 року загинув від руки рідного брата. По смерті канонізований (тоді це було швидко, особливо стосовно королівських осіб).
Що за цим стояло і що з цього випливає?
У подружжі чеського князя Вратіслава з роду Пржемисловичів, володаря Праги і центрально-чеських земель, і його жінки-стодорянки Драгомири народився син Вацлав. Потім ще Болеслав, Спитигнєв і четверо доньок, але ми про спадкоємця. Чехія виглядала, як оті всі королівства з казок про безконечних принців і принцес: у кожному замку — своє «королівство». Вратіслав і його брат Спитигнєв намагалися збудувати єдину державу, тим більше що поруч були цілком грізні німці, а ще не менш грізні мадяри, ну і взагалі. В одній з битв Вратіслав загинув, і було йому 33 роки.
Поховано його в базиліці св.Георгія, і мати його, св. Людмила, була християнка, і так старалася виховувати внука-первістка, надію трону, а ось сам Вратіслав був політиком більше, ніж християнином. Полабські слов’яни (гавеляни, або ж стодоряни) були наймогутнішим племенем, яке давало Празькому князівству політичну міць на тогочасній Європейській арені. Драгомира принесла чоловікові посаг і силу, а разом із цим — своє язичництво. А що свекруха виховувала старшого сина у християнстві, то їй зрештою довелося «віддалитися» в покинутий замок під впливом невістки.
Однак син Вацлав не полишив християнської віри. А ставши правителем, був добрий до бідних, справедливий у вирішенні спорів. Крім того, він будував свою державу вже як християнську, припинив гоніння на християн, будував храми (зокрема, св.Вітта у Празі), запрошував на свої землі священиків, повернув тих, кого відправили у заслання, сприяв служенню Літургії двома мовами — латиною і чеською; відійшов від інтересів і принципів язичницької політики. Вважав, що країна розвиватиметься завдяки освіті та зростанню моральності. В особистому житті був стриманий і постановив берегти незайманість. Відвідував бідних, хворих, ув’язнених. А ще — він власноручно сіяв пшеницю, з якої потім випікали комуніканти для причастя, і сам збирав виноград для месального вина…
Управління здійснював зовсім інакше, ніж Драгомира, яка стала княжити по смерті чоловіка, коли синові було 13 років. Якби мати була християнкою, панували б мир і благодать. Але що в Драгомири, що у тих, хто її підтримував, були свої інтереси і погляди на життя й політику. Наша сила — наші боги і наші роди. А поведе нас інший син, «кращий», якого мати виховала на справжнього патріота, шанувальника родових богів…
Тому-то і сталося, що Болеслав І, він же Болеслав Грізний, убив свого рідного брата Вацлава, законного спадкоємця чеського трону, і зробив він це на порозі християнського храму, куди Вацлав ішов на Месу. І нехай навіть у ті часи братовбивство було цілком поширеним (щоб не сказати — «нормальним») способом захоплення трону, також і всередині однієї сім’ї, то ані добрим, ані правильним його визнати не можна. «Рідні боги», навіть якщо означають якесь повернення до якихось коренів, не приносять Божого блага. Аби довести новому правителю чеських земель, хто він є такий, імператор Оттон ІІІ підкорив Болеслава і змусив Чехію до щорічної сплати данини.
Святий Вацлав швидко став символом Чехії та національного відродження, а день його загибелі відзначається у цій країні на державному рівні. Святого Вацлава вшановують і католики, і православні (під іменем В’ячеслава). Цей 22-річний мученик є першим святим слов’янських земель.
Його атрибути в іконографії: ангел, який подає спис; ангели, які несуть його труну; стилет, яким його вбито; рицарська зброя з білим орлом на щиті або прапорі.
Собор св.Віта, зведений на місці першої ротонди св.Віта, яку збудував св.Вацлав
фінансово.
Щиро дякуємо!
