Іноді ви скаржитеся, що у ваших стосунках це ви «носите брюки». Мрієте, щоб ваш партнер був сильним, рішучим і мужнім. Питання: чи ви йому це дозволяєте?
Я не рекомендую цей текст жінкам, які перебувають у стосунках з сильними, авторитетними чоловіками. Швидше за все, він призначений для таких людей, як я, — зі схильністю керувати й диригувати своїми чоловіками, але які перебувають при цьому в здорових (хоча й не ідеальних) взаєминах. Якщо ви відчуваєте у стосунках психологічне або фізичне насильство — мій текст не для вас, і вам краще звернутися по професійну допомогу.
Ми хочемо справжніх чоловіків
Більшість жінок, яких я знаю, хочуть, щоб їхні партнери поводились як справжні чоловіки. Ми мріємо про когось, на кого ми можемо покластися, когось сильного й рішучого — мужнього. Ми не хочемо мати поруч із собою так званого «підкаблучника». Проте я сама знаю, що не раз моя поведінка та слова змушували мого чоловіка почуватися радше дитиною, ніж альфа-самцем.
І думаю, що якби я щодня поводилася з ним таким чином, то мені не довелося би довго чекати на результати… Він став би менш упевненим у собі. Він би незручно почувався в ролі глави нашої сім’ї. Можливо, звик би до того, що я частіше його критикую, ніж ціную, і став би вважати, що він поганий чоловік і мужчина.
Наші слова дуже важливі для них
Бо якщо я його друга половинка, найближча для нього людина на світі, — то від кого, як не від мене в першу чергу, він шукатиме підтвердження того, що він справжній чоловік? Чиї, як не мої, слова визначатимуть, чи буде мій чоловік відчувати і поводитися, як підкаблучник, чи навпаки — як сильний і рішучий чоловік?
Звісно, те, за яких умов і в якій атмосфері ріс наш партнер, відіграє величезну роль, а також вирішує, яким чоловіком він є сьогодні. Але також я знаю, який великий вплив мали на мене любов, розуміння й добрі слова мого чоловіка. Таке ставлення може допомогти змінити чиюсь думку про себе.
Скарги на партнера
Часто можна почути жінок, які скаржаться на своїх партнерів. Що вони слабкі, невдахи, нерішучі. Що то жінки змушені «носити брюки» у стосунках, бо їхній чоловік не може впоратися з завданням. Але давайте замислимося, наскільки ми дозволяємо їм носити ці штани?
Наскільки ми своєю поведінкою показуємо, що довіряємо їм? У скількох випадках ми дозволяємо нашим чоловікам приймати рішення, довіряємо, що це рішення буде правильним? Я завжди думала, що дозволяю Т. відчувати себе справжнім чоловіком, главою нашої сім’ї. Але моє ставлення й слова зовсім цього не показували. Скільки зусиль я доклала, щоб бути дружиною, яка дає чоловікові можливість бути тим, ким я хотіла, щоби він був! Тому що від мене залежить, чи дозволю я йому провадити нашу сім’ю, чи ні.
З любов’ю і з любові
Багато роботи ще попереду. На щастя, я не сама у всьому цьому. У мене є хтось, до кого я можу звернутися по допомогу в цій справі, бо я знаю, що це Його воля — щоб я поважала свого чоловіка. Я знаю, Він хоче, щоб я любила свого чоловіка і служила йому з любов’ю і з любові — не з примусу або тому, що так треба. Бо це одразу відчувається…
Завдяки тому, що я маю стосунки з Богом і Його Святого Духа в собі, Він дуже ретельно показує мені, коли те, що я роблю або кажу, не будує ані мого чоловіка, ані наш шлюб. Це такий тихий шепіт, легкий укол у серце, який каже мені, наприклад: «Ти не повинна так говорити до свого чоловіка», «Як би ти почувалася, якби хтось так поводився з тобою?»
Багато чого залежить від мене
І потім, це від мене залежить, чи піду я за цим тихим шепотом і зміню свій тон або поведінку — бо знаю, що так буде краще для мого чоловіка і наших взаємин, — чи дозволю собі захопитися тим, чого хоче моє тіло, мої емоції, моє я…
У нас немає з Т. довгого стажу, але за ці чотири роки я змогла вже побачити, які мої реакції призводять до того, що він віддаляється від мене, а які — що він набирає силу як чоловік, більш мотивований і більш упевнений в собі.
Ми просто повинні пам’ятати, що не можна маніпулювати чоловіком. Тому що це не призводить ні до чого здорового. Ці кроки мають сенс тільки тоді, коли нашою мотивацією буде зміцнювати і заохочувати нашого чоловіка. В іншому разі він уже за кілометр відчує, що ми робимо не що інше, як намагаємося знову його змінити, тільки на цей раз під виглядом приємних жестів…
10 маленьких кроків
Попросіть Бога про допомогу, і дайте собі час, щоби Його сила почала діяти в вас і через вас. Це лише невеличкі кроки, але з чогось же треба почати, чи не так?
1. Хваліть його в присутності інших
Раз на якийсь час, коли ви знаходитесь у колі родини або друзів, похваліться своїм чоловіком. Це може бути найменша річ — наприклад, як під час останнього відпочинку він легко знайшов шлях до готелю, бо прекрасно орієнтується в просторі. Додайте до того, що з ним ви почуваєтеся в безпеці, і спостерігайте, як все його тіло випростовується з гордістю.
2. Дайте йому шанс зробити те, про що ви його попросили
Ви просите чоловіка повісити поличку для книг. Ви чекаєте якийсь час, а потім втрачаєте терпіння і робите це самі. Їм це не подобається — це травмує їхнє почуття мужності. Це все одно, що сказати йому «вибач, коханий, але я бачу, що ти не можеш це зробити, тому я візьму справу в свої руки!»
Дайте йому проявити себе. Ви завжди можете делікатно і з любов’ю нагадати йому, про що ви його просили.
3. Не відповідайте за нього
Ви знаєте таких людей, які люблять відповідати на всі запитання замість свого партнера? Це насправді виглядає негарно. Якщо хтось відповідає за мене — я починаю тоді думати: як це, чи я не досить розумна або розсудлива, щоби говорити сама за себе?
Це неприємне почуття.
4. Будьте його дружиною, а не матір’ю
Немає, напевно, нічого гіршого для чоловіка, ніж почуття, що він тільки виконує накази своєї дружини. Нехай він вирішує сам за себе, а якщо є щось, що ви хочете, щоб він зробив (незалежно від того, чи це покупка будинку, чи миття посуду) — попросіть його про це. Я вже писала про це раніше, але наш тон і мова тіла говорять голосніше, ніж найсолодші слова, тому переконайтеся, що ваші йдуть у парі з повідомленням.
5. Одягайте себе, а не його
Не проблема, якщо він сам запитає вашої думки або, якщо ви даєте йому пораду з приводу одягу. Якщо не запитує, то не кажіть йому, як одягнутися на обід до ваших батьків.
Ще гірше, коли ви кажете йому, що у цьому вбранні він виглядає безглуздо або смішно. Я б не хотіла чути таких слів. Знову ж таки, він — дорослий чоловік, і, ймовірно, свідомо вибрав цю річ, бо добре в ній почувається або вона йому пасує. Якщо ви насправді вважаєте, що він виглядає небажаним чином, є інший спосіб сказати йому про це — той, який покаже йому, що ви думаєте про нього з любов’ю, а не тільки переконуєтеся, що він вписується у ваш канон моди (або в канон моди ваших батьків чи людей, до яких ви збираєтеся).
А якщо він хоче одягнути стару, розтягнуту футболку в оперу? Ну що ж, це на нього будуть дивитися люди, а не на вас — ви не можете контролювати й нести відповідальність за все, що робить ваш чоловік. Нехай приймає рішення і зустрінеться з наслідками (в цьому разі, не дуже серйозними, так що побережіть свої нерви й замість того, щоб витрачати час на суперечки, підіть і пофарбуйте нігті).
6. Скажіть йому, що цінуєте його
Не просто що ви цінуєте його, а й конкретно за що. Це можуть бути дрібниці, які для нього, проте, багато важать. Зрештою, ви — жінка, з якою він ділить життя, яка знає всі його чесноти й вади. Тож якщо ви знаходите в ньому речі, за які ви йому вдячні, — це насправді може додати йому крил і мотивувати його бути ще кращим чоловіком.
Ви помітили, що він поклав щось на місце? Подякуйте йому за це!
(Знаю — чому я маю йому дякувати за те, що є його обов’язком?! Тому що це приємно. І тому, що така поведінка набагато більше мотивує, ніж, коли ви 50 разів вказали би йому на те, що він цю річ не поклав на місце).
Коли я почала дякувати T. за те, що він помив посуд, спершу він дивився на мене, як на інопланетянку. Але знаєте що? За деякий час він теж почав іноді дякувати мені, коли я щось робила по дому. Й одразу якось між нами зробилося добре. Добре відчувати, що тебе цінують. Наші чоловіки потребують цього так само, як ми, якщо не більше.
7. Не плануйте за нього
У нас із Т. є такий принцип, що перш ніж ми щось заплануємо для нас, консультуємося з іншим. Наприклад, якщо я розмовляю з приятелькою, а вона пропонує мені зустріч учотирьох із нашими чоловіками, то перш ніж дати згоду, я погоджую це з Т.
Часто буває так, що я знаю, що ми обоє не маємо жодних планів; але замість того, щоб сказати подрузі «звісно, ми будемо», а потім оголосити Т, що у нас є плани на суботній вечір, я кажу до неї: «Здається, ми не зайняті, але я ще запитаю Т. і дам тобі знати увечері, добре?»
Таким чином, я не тільки беру до уваги те, що мій чоловік уже може мати якісь плани (але забув мені сказати), — але й показую йому, що він у мене в пріоритеті.
До того ж, мій чоловік — вільна доросла людина, а не моя дитина, тому просто може не захотіти зустрічатися з цими знайомими цього дня, і я повинна це узгодити з ним — так само, як я не хотіла б, аби він поставив мене перед фактом, що домовився на обід із кимось, кого я не маю бажання бачити, або на цей час я домовилася з перукарем.
*Звісно, бувають моменти, коли я приймаю такі рішення за нас, бо впевнена, що Т. також хотів би, чи ми повинні це зробити, — і він повністю мені в цьому довіряє (і навпаки). Я пишу тут про загальний принцип.
**У нас є, наприклад, календар (картинка), який допомагає нам бачити, хто що робить у певний день, — це допомагає в спільному плануванні.
8. Пам’ятайте, що чоловіки відрізняються від жінок
Це так очевидно, аж ми часто про це забуваємо. Вони інакше думають, інакше вирішують (часто потребують більше часу, щоби обміркувати щось), інакше реагують на різні ситуації, ніж ми. Не карайте його за це. Дозвольте йому бути чоловіком і цінуйте цю відмінність. Я, швидше за все, прийняла би будь-яке рішення протягом 30 хвилин — а за 45 хвилин уже мала би список справ, які необхідно зробити.
Т. потрібно на це добрих кілька днів. Не тому, що він повільніше думає чи менш розумний, а тому, що хоче переконатися, що це рішення буде для нас добрим, — і я вчуся це цінувати. Якби він щоразу йшов за моїм способом мислення, то не нерідко би погано для нас закінчилося.
Він інакше може відчувати певні ситуації. Коли нещодавно у наших друзів сталася трагедія і я не могла перестати плакати, — я була зла на Т. за те, що він не реагує так само. Чому він такий спокійний, ніби йому байдуже? Але тільки завдяки його опануванню я могла виплакатися, обійняти його й не відчувати, що весь світ валиться під ногами.
Колись я дивувалася, що він такий дикий і непередбачуваний. Трохи таємничий… Якщо ви робите все, щоби його «одомашнити» (наприклад, дзвоните йому по п’ять разів, коли він пішов на пиво з друзями, і питаєте, коли він повернеться), то не дивуйтеся, що ці риси його характеру поступово зникнуть.
Замість того, щоб задушити його відмінність і робити все, щоб він став таким, як ви, — цінуйте і відзначайте його чоловічу гідність!
9. Дозвольте йому робити помилки
«Той, хто без гріха, нехай першим кине камінь»… Так часто ми про це забуваємо, і коли наш чоловік робить навіть невелику помилку, вішаємо на нього всіх собак і нагадуємо йому про це цілий місяць. Пам’ятайте, що він теж, як і ви, — «тільки людина». Швидше за все, він дуже старається бути хорошим чоловіком і батьком, і, звісно ж, не потребує того, щоб його дружина змусила його почуватися винним за те, що пішло не так за його або вашою думкою.
Мені здається, що якщо ми навчимося швидко прощати, — це вже половина успіху в побудові щасливих, здорових стосунків.
10. Враховуйте його думку, коли щось вирішуєте
Перш ніж прийняти якесь важливе рішення (яке стосується вас або вашої родини), подумайте: «Чи мій чоловік буде задоволений цим рішенням? Чи підтримає мене в цьому рішенні?» Якщо ви не впевнені — запитайте його. Але не тоді, коли ви вже поклали в кошик п’ять дорогих продуктів, стоїте біля каси й скоро буде ваша черга (а потім скажете йому, що довго чекали на відповідь).
Спробуйте приймати рішення так, щоби ваш чоловік мав шанс бути главою вашої сім’ї. Залиште місце для його думки, його почуттів і його мудрості.
Ви будете здивовані тим, наскільки його внесок, його підхід може змінити спосіб вашого бачення ситуації. І пам’ятайте, що ви теж можете помилятися…!
Марта Барнет Важеха, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
