Анонси видань

«Святі землі української»

02 Грудня 2016, 12:59 3096
Святі землі української

 

Блаженний священномученик Омелян Ковч
(1884-1944)

27 червня (14 червня за ст. ст.)

Син і священик одного народу, який загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього. Відважний Христовий апостол, праведник України, парох «Майданека», покровитель священиків, польовий духівник Української Галицької Армії, людина незламної віри, свідок безсмертної надії, рятівник приречених на страту, опікун убогих та сиріт – блаженний священномученик Омелян Ковч.

На поклик Бога Омелян прийшов у світ 20 серпня 1884 року у сім’ї священика у гуцульському селі Космач Косівського району на Івано-Франківщині. До школи хлопчик ходив у рідному селі, де вже проявив глибоке бажання пізнавати істину: «Словом Господнім створене небо, і подихом уст його – вся його оздоба» (Пс. 33, 6). Іспит зрілости майбутній мученик Церкви склав в Українській державній гімназії Львова. А далі студіював філософію та богослов’я в Римі, в Колегії святих Сергія і Вакха.

Одного ранку після провокативних пострілів агенти НКВС схопили отця-пароха та двох його доньок. «На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже» (Пс. 38, 16). Омелян з дівчатами молилися. Аж раптом у небі з’явилися німецькі літаки, полетіли бомби, зчинилася паніка… Священик із доньками, скориставшись нагодою, розбіглися в різні боки. Його розшукували, обіцяючи винагороду. Та ніхто не зрадив знаного всім праведника.

Нацисти покарали сміливого апостола. 30 грудня 1942 року гестапо арештувало отця Ковча. Допитували блаженного у тюрмі на Лонцького у Львові, вимагали визнання вини і відмови від хрещення євреїв. Священик не похитнувся. В серпні 1943 року після відмови підписати зобов’язання більше не допомагати євреям отця Омеляна перевозять до концтабору смерти «Майданек» біля Любліна. «Тут я бачу Бога», – звучить у листі до рідних. Тут, де люто панує ворог людського роду, злісно зціпивши зуби і випустивши пазурі проти самого Бога. Тут, на межі між життям і смертю, між щораз то більшою жертовністю і ницою ненавистю аж до знищення – «Тут я бачу Бога». Тут, де злість на Творця і творіння підступно заглядає крізь залізні ґрати, шукаючи наступної жертви свого безглуздого бажання знищити саме життя: «Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик між ними». Саме тут блаженний прагнув не дозволити ненависті просочитися, вберегти людяність і віру у милосердного Бога, не віддати ворогові на поталу своєї душі і душі свого ближнього: «Моліться за тих, хто створив цей концентраційний табір і цю систему. Вони єдині, хто потребує наших молитов». Отець Омелян сповідає, молиться разом з тими, кого дав йому Господь. Ця молитва пом’якшувала зачерствілі від страху серця, а зневіреним передавалося саме Життя у Пресвятій Євхаристії. «Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення? Хіба це не найвеличніша корона, котру Бог міг положити на мою голову? Це справді так. Я дякую Богові тисячу разів на день, за то, що послав мене сюди». Майбутній мученик запалює свічку надії, будує нерукотворний храм віри й любови, прислуговує й служить. Парадоксально, всупереч законам природи, життя і смерть замешкали тут під одним дахом, їх розділяли тільки залізні ґрати. «Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання?», – з надією на крихту розуміння пише своїм рідним о. Омелян. Так у переділеній ґратами дійсності, у широких камерах знищення життя, окрім страху і порожнечі, замешкали світла надія і віра у Воскреслого, що смертю смерть подолав. Блаженний став живим свідком того, що сам Бог прийшов у зранений злом світ. Господь знайшов відважне серце, щоб воно стало надією приречених на смерть. Тільки любов здатна на перемогу, тільки любов може вберегти життя, тільки любов може перетворити камеру смертників на небо: «За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути», – зізнається блаженний Омелян.

Уривок взято із книжки «Святі землі української»

«Святі землі української»

Видавництво: Свічадо.
Автори: Сапожникова Галина, Андрусів Юліана.
Рік видання: 2016.
Формат: 175х250.
Палітурка: тверда.
Кількість сторінок: 504.
Ціна: 179,00 грн.

У четверту неділю після Зіслання Святого Духа Церква вшановує пам'ять всіх святих українського народу. З Божої ласки наша земля стала місцем подвижництва багатьох святців. Ще до приходу християнства 988 року, були подвижники, що провадили християнське життя.

Зовсім недавно у видавництві вийшла друком варта уваги книга «Святі землі української». У цьому виданні ви знайдете імена святих східної київської традиції, чиї долі тісно переплелися з історією української землі.

Чітка структуризація історичних епох допоможе скласти уявлення про перебіг християнства на теренах України впродовж століть. Починаючи від періоду «До хрещення Руси» і завершуючи «Новомучениками і святими 20 ст » ви дізнаєтесь як формувалась Церква в Україні та які випробування лягли на її плечі.

Святитель Мартин Ісповідник, папа римський; Блаженний Костянтин; Святитель Петро Могила, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси; слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький та багато інших сподвижників церкви знайшли своє місце на сторінках цього видання.

В кінці знайдете корисний додаток-календар вшанування пам’яті святих протягом року.

Книга стане чудовим подарунком і знахідкою для тих, хто прагне більше дізнатись і поринути в життя святих, наслідувати їх приклад і знати християнську історію своєї землі.

«Святі землі української»

 

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;
2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;
3. На сайті Свічадо.
4. За телефоном (032)235-73-16;
5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books