«Ми стояли разом у церкві, й мій хлопець раптом обійняв мене і поцілував у щічку. Пані, що стояла неподалік, одразу ж пробурмотіла досить голосно: “Мали би стриманість!” Невже це насправді такий серйозний переступ? Яким виявам емоцій не місце у Церкві?»
Відповідає о. Ростислав Пендюк, голова Комісії у справа молоді УГКЦ, служитель храму Преображення Господа Ісуса Христа у Львові.
Церква – це дім Божий. Якщо ми приходимо до когось, наприклад, до мера на зустріч, то доцільно звертати всю свою увагу на нього. Якщо мої друзі, хлопець і дівчина, прийшли до мене в гості, і я сиджу готовий, щоб із ними спілкуватися, а вони починають якимось чином виявляти своє зацікавлення один одним, то як це виглядає?
Якщо ви прийшли до мене, то майте чемність звертати увагу на мене, бо ви прийшли самі, я не привів вас насильно. З Церквою подібно. Слід розуміти, що коли ми приходимо до храму, то для того, щоби побути з Богом. Можемо прийти разом як хлопець і дівчина, як друзі, як сім’я, і це прекрасно — це варто робити. Але ми приходимо до Бога й тільки на Нього маємо звертати свою увагу. Тому я вважаю, що такі ситуації, мабуть, не зовсім доладні.
З іншого боку, на жаль, у наших храмах все ще є багато таких собі «поліцаїв», які приходять для того, щоби слідкувати за іншими — як люди хрестяться, де клякають тощо. Я не хотів би, щоб це звучало як осуд. Однак дуже часто їхня увага націлена так само не на Того, до Кого вони прийшли, а на когось іншого. Це люди, які своєю ледь не єдиною місією вважають, власне, звертати увагу на те, що інші роблять не так. І це дуже шкідлива річ.
Десять років тому ми робили велике соціологічне дослідження молоді. Спілкуючись із молодими людьми, дізналися, що більшість їх, особливо на сході країни, свої спроби відвідувати храм припинили через зустріч із такими «поліцаями».
Я думаю, що треба звертати увагу, якщо щось не так; але робити це доброзичливо. Сказати щось приємне: «Це добре, що ви прийшли; але, може, свої вияви почуттів ви б залишили для приватних обставин, які в храмі не є доречними», — але в жодному разі не безцеремонно.
За матеріалами: ДивенСвіт
фінансово.
Щиро дякуємо!
