Марія — образ дружби з Богом

Роздуми над Словом Божим на урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

У Книзі Буття після гріхопадіння Єви міститься текст, який Традиція Церкви називає протоєвангелієм — Першою Доброю Новиною:

Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту.

Слова покладу ворожнечу записані в майбутньому часі. Якщо Бог говорить про ворожнечу між змієм і жінкою, то стверджує цим, що тієї ворожнечі не було між Євою і лукавим. Єва, більше довіряючи словам змія, ніж словам Бога, була в приязні з ним, натомість — у ворожнечі з Богом. Заповідаючи іншу жінку, Господь каже, що вона буде у приязні з Ним, натомість у ворожнечі зі змієм. Цією жінкою стала Марія, Матір нашого Спасителя. Марія є «дзеркалом для Церкви», також і дзеркалом для нашого життя. Кожен з нас має дві можливості: або буде в дружбі з лукавим — і у ворожнечі з Богом; або буде в приязні з Богом, а одночасно у ворожнечі з дияволом. Послухаймо, чого навчає Апостол Яків:

[Перелюбники й] перелюбниці, хіба ви не знаєте, що любов світу — це ворожнеча проти Бога? Адже хто хо­че дружити зі світом, той стає во­рогом Божим. Чи ви думаєте, що Писання да­ремно каже: Прагне до заздрощів той дух, який оселився в нас? Та більшу дає благодать, через те й говорить: Бог гордим противиться, а покірним дає благо­дать. Тож підкоріться Богові, про­ти­дійте дияволові, й він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і Він на­близиться до вас (Як 4, 4-8).

Грецьке слово ехтхре означає «ворожнечу», але також і «ненависть». У Посланні до галатів цей гріх названо після гріхів ідолопоклонства і чародійства:

Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, аморальність, без­соромність, ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, злоба, п’янство, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і ра­ніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує! (Гал 5, 19-21).

Дружба і ворожнеча залежать від того, чиїм словам віриш, чиї слова слухаєш і із довірою приймаєш. Єва слухала і прийняла слова лукавого – тому увійшла в дружбу з ним; Марія слухала і прийняла слова Бога, які стали для нею глибоким зв’язком дружби з Творцем.

Опис благовіщення вказує на Марію, як на жінку, яка перебуває у глибокій приязні з Богом і в стані великої ворожнечі з дияволом.

Дружба Марії

Вираженням глибокої дружби між Марією і Богом є грецьке слово кехарітомене — «сповнена благодаті», «та, яка досконало наповнена благодаттю».

У Святому Письмі є слова, які вживаються лише один раз. Найбільше таких слів у Книзі Пісні Пісень, яка розповідає про любов Молодого до Молодої — образ любові Христа до Церкви, любові Бога до кожної людини. Саме в цій книзі найбільше слів, яких ужито лише один раз: тому що любов Бога — єдина і неповторна.

“ Марія є «експертом» у дружбі з Богом і в неприязні з дияволом. Це достатній аргумент, щоби з Нею подружитися

У Новому Завіті таких слів аж 686… Те, що творить Бог через Ісуса, справді єдине і неповторне. До таких слів належить вираз, яким привітав Ангел Гавриїл Марію: сповнена благодаті – кехарітомене. Коли Господь приходить до тебе зі Словом, Він прагне творити історію єдину і неповторну.

Історію благовіщення, як і все Євангеліє дитинства Ісуса, Лука описує в жанрі мідрашу, своєрідного єврейського оповідання. Таке оповідання містить у собі безліч божественних таємниць. Коли Ангел приходить до Марії, то вітає Її словами: «Радій, сповнена благодаті». Він не каже «Радуйся, Маріє», як ми звикли вимовляти, молячись до Богородиці. Ангел просто говорить «Радій, сповнена благодаті». Слова «сповнена благодаті» він промовляє замість імені «Марія». Вираз «кехарітомене» є наче другим ім’ям Марії. Благодать Бога так сповнила серце Міріам із Назарета, що це стало Її іменем!!! У цьому фрагменті Марія є образом Церкви і пророчою вказівкою для кожної християнської душі: Бог прагне сповнювати тебе благодаттю, прагне, аби Його любов так проникла твою сутність, щоб стала твоїм іменем!

Слово кехарітомене походить від слова харітоо — «радіти, бути в благодаті». У грецькій мові дієслова, які закінчуються на «оо», означають повну інтенсивність дії: дію настільки сильну, що додати до неї  більше вже не можна нічого. Коли в історію входить Бог, то справді вже нічого не потрібно додавати. Після Божої дії вже не потрібно щось виправляти, доповнювати, змінювати. Те, що чинить Бог, є повністю досконале.

Ворожнеча з лукавим

Опис Благовіщення показує Марію, яка, крім усього, перебуває у стані боротьби з лукавим. Можна здивуватися: де таке можна віднайти? А ще більше можна здивуватися, коли ми дізнаємося, що на такий стан вказують слова: Благословенна ти між жінками. У Старому Завіті «благословенними між жінками» названо двох жінок. Про першу з них можна прочитати в Книзі Суддів. У 4-му розділі читаємо, як Господь видав Ізрáїля в руки Явіна, ханаанського царя. Військо цього царя очолював Сісера. Після того як Девора і Варак з ізрáїльським військом розбили Сісеру, той став утікати і затримався у наметі Яели, дружини Хевера. Яела напоїла його молоком і він заснув. А вона тим часом взяла у свої руки наметовий кілок, тихо підійшла до нього і пробила йому скроню. В 5-му розділі Книги Суддів Девора співає пісню, де оспівує цей відважний учинок: 

Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах. Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани. Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила. До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.

Цікаво, що слово ХЕВЕР, дружиною якого була Яела, означає «ДРУГ».

Іншою жінкою Старого Завіту, яка була названа «благословенною між жінками», є Юдита. Книга Юдити розповідає про воєначальника ассирійського війська Олоферна, який узяв в облогу місто Бетулію (євр. «діва, дівочість»). Цілком виразний образ лукавого, який бере в облогу наше життя. Ця облога полягала в тому, що Олоферн заблокував джерела вод:

Наступного дня Олоферн вивів проти синів Ізрáїля, що були в Ветулії, всю свою кінноту, розглянув доступи до їхнього міста, розслідив джерела вод, зайняв їх і поставив над ними стійки вояків, сам же повернувся до свого війська (Юд 7, 6-7).

Сатана є хитрим стратегом. Перш ніж готуватиме наступ на твоє серце, він відітне тебе від джерел благодаті: від Святого Письма, від Таїнств Церкви, від молитви.

Далі читаємо про Юдиту, одну з удів Ізрáїля, яка пішла в табір до Олоферна на учту. Три дні вона була в таборі і щоночі виходила у байрак бетульський, митися у джерелі. Четвертого дня вона прийшла до Олоферна в усіх прикрасах і, почекавши поки він вип’є силу вина, мечем відтяла йому голову. Таким чином вона принизила усе ассирійське військо, яке, залишившись без воєначальника, налякалося і зазнало великої поразки від юдеїв.

Коли Юдита прийшла з головою Олоферна до ізрáїльського табору, Озія, один зі старших міста, промовив до неї:

«Благословенна ти, дочко, Богом Всевишнім понад усіх жінок на землі! Благословенний Господь Бог, що створив небо й землю, що повів тебе на те, щоб стяти голову вождеві наших ворогів (Юд 13, 18).

Двічі вислів «благословенна між жінками» стосується жінок, які відважно змагаються з противником і визволяють Ізрáїля з рук ворогів. Коли Ангел вітає Марію тими самими словами, то прагне сказати, що це Жінка, яка своїм послухом привела до остаточної поразки сатани і до повної перемоги Бога.

Марія є «експертом» у дружбі з Богом і в неприязні з дияволом. Я певен, що це достатній аргумент, аби з Нею подружитися.