Пропонуємо кілька наступних роздумів до закликів Лоретанської літанії.
Діва Марія — Мати Церкви, і Церква наголошує, що Вона — Мати непорочна, пречиста, незаймана, наймиліша, предивна, Мати Творця і Спасителя.
Наймиліша з матерів
Цей титул так сильно відрізняється від сповнених урочистості й гідності «непорочна, пречиста»…
Другий Ватиканський Собор — найважливіша подія для Церкви за останнє століття, — на обурення багатьох, не видав окремого документа про Богородицю. Для багатьох католиків це було сигналом, що Марія «не важлива» для Отців Собору.
Навпаки! Отці Собору серйозно поставилися до Її заклику: «Робіть усе, що Він [Ісус] вам скаже». Марія завжди веде до Ісуса — а сама відступає не так у тінь, як у коло Його учнів.
Собор не підготував окремого документа про Марію, а присвятив Їй розділ у Догматичній конституції про Церкву. Марія представлена як член Церкви і водночас її Мати і Взірець. Вона також — ніжна мати для кожного з нас.
Титул «Мати наймиліша» нагадує нам, що Марія не віддалена десь за світлові роки від нас. Вона звичайна людина — така ж, як і ми. Вона — ніжна мати для всіх. Вона не втрачає терпеливості і Їй не бракує любові.
Сам Ісус — втілений Бог — називав Її мамою. Ми також можемо це зробити, бо вона є «наймилішою Матір’ю» для кожного з нас.

Мати «предивна», але не «дивна»
У кожних наступних роздумах я повертаюся до теми про те, що Марія не є надлюдиною чи кимсь відмінним від нас. Марія — не «дивна». Якби ми зустріли Її в Її домі в Назареті або серед перших учнів, то, мабуть, просто полюбили б Її і стали друзями. Нас би зворушила Її доброта, ніжність і спокій. Можливо, ми могли б повечеряти разом і порозмовляти про повсякденне життя.
А потім, як ми вже залишились би самі та взяли до рук премудрі книжки, послухали конференції та записи, ввели слово «Марія» в пошуковик, — то побачили би, що про Неї написано незліченну кількість праць, трактатів і медитацій. І все це тому, що Вона така чудова!
Вона є Матір’ю і Бога, і людини. Вона виховала Спасителя світу. Вона була при початках Церкви. Вона народила Сина і залишилася незайманою. Вона була взята тілом і душею на Небеса й вознесена до гідності Цариці Неба і Землі.
Вона — не «дивна», зате — предивна!
Переклад CREDO за: Даріуш Дудек, Aleteia