Одна з перших речей, яку мільярди людей дізнаються про нового папу ще до його появи на балконі над площею святого Петра, це обране ним ім’я.
Після того, як кардинал Домінік Мамберті проголосить «Habemus Papam!», він оголосить християнське ім’я верховного понтифіка, потім його прізвище, а вже після цього — тронне ім’я.
Найімовірніше, ніхто ніколи раніше його так не називав. А після того, як це ім’я пролунає, більшість людей вже не називатиме його ніяк інакше.
Ім’я — це перше послання новообраного папи, яке він передає ще до того, як заговорить.
«Я думаю, що вибір імені надзвичайно важливий, і він задає тон усьому понтифікату», — сказала у коментарі National Catholic Register Карен Парк, професорка теології та релігієзнавства.
Імена найближчих попередників мають свої ризики
Якщо папа захоче, він може зберегти своє ім’я, яким він був охрещений. Перші 1000 років Церкви папи переважно так і робили.
Але починаючи з 996 року лише двоє пап зберегли свої імена після обрання: це Адріан VI і Марцелл II.
У наші дні одним із перших неофіційних актів нового папи є пояснення, чому він обрав саме це ім’я.
Папа Франциск посилався на святого Франциска Ассізького, як на взірець смирення і бідності. Папа Бенедикт XVI — на папу-миротворця Бенедикта XV (1914-1922) і на святого Бенедикта, засновника західного чернецтва. Кажуть, що святий Йоан Павло II хотів назватися Станіславом, на честь польського єпископа і мученика XI століття, але натомість обрав ім’я на честь свого безпосереднього попередника і двох пап, які провели Церкву через Другий Ватиканський Собор.
В епоху Вікіпедії значення тронного імені нового папи шукатимуть ще до того, як він сам отримає змогу пояснити, чому його обрав.
«Коли новий папа обирає собі ім’я, усі дивляться на плани і спадщину попередників [з таким ім’ям], а також на напрямок розвитку Церкви за їхніх понтифікатів», — каже історик релігії Ральф Кін.
Якщо у травні 2025 року новий папа назве себе Франциском II, це означатиме тяглість із його покійним попередником, який підкреслював прийняття маргіналізованих і применшував доктринальну ясність.
Якщо ж він обере Бенедикта XVII або Йоана Павла III — ім’я одного з пап, які наголошували на доктрині, представляючи її як форму милосердя, це може здатися протиставленням епосі Франциска.
Втім, будь-яке з цих трьох імен буде сприйняте як чітке, безпосереднє твердження.
«Сам цей факт може стати джерелом суперечок — знов-таки, ще до появи перших роз’яснень, — каже Кін. — Чи хоче новий папа, щоб його відразу ж визначили як консерватора або прогресиста, як зазвичай (хоча й часто неадекватно) визначають цих трьох пап?»
Озираючись назад
У нового папи будуть й інші варіанти, але, можливо, легше припустити, які з них він не обере.
Серед істориків та спостерігачів Церкви, з якими журналісти зв’язувалися минулого тижня, мало хто очікує почути з балкона ім’я Павла VII — з огляду на труднощі, з якими стикався останній папа з таким ім’ям, протягом останніх 10 років свого правління.
Ще менш імовірним є Пій XIII, враховуючи історичний багаж, пов’язаний з Високошановним Пієм XII, якого часто — і, як багато хто стверджує, несправедливо — критикують за недостатню протидію нацизму під час Другої світової війни.
Йоан XXIV — більш імовірний, на думку деяких спостерігачів, варіант, бо життєрадісного Йоана XXIII досі приязно згадують за його коротке, але впливове правління, яке започаткувало Другий Ватиканський Собор.
Нові папи часто прагнуть передати своїм іменем одразу кілька послань, що почасти робить Йоана найпопулярнішим папським ім’ям на сьогоднішній день.
«Це папське ім’я було дуже важливим, його часто використовували через багаті асоціації: з Євангелієм, Йоаном Хрестителем та Йоаном Євангелістом, не кажучи вже про Йоана від Хреста та інших святих», — каже Карен Парк.
Але якщо новий папа вирішить оминути увагою Франциска, Бенедикта, Йоана Павла, Павла та Йоана, у пошуках натхнення йому доведеться сягнути принаймні ХІХ століття.
Тут варіанти теж доволі обмежені.
Навряд чи це буде Григорій XVII, тому що останній папа з таким ім’ям критикував «свободу совісті» як те, що випливає з «ганебного джерела байдужості» — ідеєя непопулярна у наші дні.
Лев — єдине альтернативне ім’я з ХІХ століття, яке міг би взяти новий папа. Останній папа, який його носив, Лев XIII (1878-1904), запам’ятався своєю енциклікою «Rerum Novarum» — основою сучасного католицького соціального вчення, яку хвалять представники різних крил Церкви.
Лев — це також ім’я одного з найкращих пап в історії Церкви, Лева I, більш відомого як Лев Великий, який підвищив папський престиж і авторитет, і якому приписують поважну роль у порятунку Рима від Аттіли.
Якщо Лев здасться новому понтифіку невдалим вибором, то наступне ім’я у списку — Климент, хоча відтоді минуло вже чимало часу. Останній папа з таким ім’ям, Климент XIV, відомий тим, що у 1773 році придушив діяльність ордену єзуїтів.
Це було понад 250 років тому. Але, на думку отця-єзуїта Томаса Вустера, професора історії, покликання на минуле у виборі імені може бути доброю ідеєю.
«Я був би радий почути нове ім’я, яке давно не використовувалося, — сказав він, назвавши Лева та Климента сильними варіантами. — Я сказав би, що Лев — найімовірніший кандидат, якщо повернутися на понад сто років назад».
Однак, пошук імені у давнішій історії може створити певні труднощі. Такі імена, як Інокентій, Олександр або Урбан, асоціюються з папами, чиї біографії можуть не витримати сучасного критичного розгляду.
А як щодо абсолютно нового імені?
У 1978 році Йоан Павло I зробив щось нове, поєднавши два імені. Його наступник повторив цей вибір всього через 51 день.
У 2013 році Папа Франциск обрав ім’я, яке ніколи раніше не використовувалося, і став першим за понад 1100 років папою, який це зробив.
Чи може наступник Франциска теж обрати ім’я, яке ніколи раніше не використовувалося?
Є багато варіантів, якими, як не дивно, ніколи скористався жоден з 266-ти пап.
«Дивовижно, що такі імена ще не використовувалися», — каже Двайт Дункан, професор конституційного права і канонічний юрист.
У якості прикладів він навів євангелістів Матея і Луку, а також Лаврентія — диякона-мученика Риму третього століття, — на честь якого свого часу назвався антипапа, а не істинний папа.
«Я хотів би почути ім’я, яке ще не використовували, як-от Йосиф», — каже Дункан, маючи на увазі чоловіка Марії, земного батька Ісуса та покровителя Вселенської Церкви.
«Я також думаю, що ім’я Филип було би добрим вибором, — додає він, — на честь Филипа Нері, апостола Рима часів Відродження і Реформації, засновника ораторіанців».
Це також ім’я двох постатей з Нового Завіту — апостола Филипа, який привів Нафанаїла до Ісуса у Євангелії від Йоана, і диякона Филипа, який охрестив ефіопського євнуха у Діяннях.
Карен Парк вказує на такі імена, як Оскар — на честь святого Оскара Ромеро, архієпископа Сальвадору, вбитого в 1980 році та канонізованого Папою Франциском у 2018 році, і Лука — на честь євангеліста Луки.
«Папа Лука був би першим і посилався би на прощення та любов, яких навчав Ісус у Євангелії від Луки (Блудний син, Добрий самарянин), — каже вона. — Він також міг би передати послання про центральне місце та гідність жінок у Церкві».
Тобі Осборн, професор ранньомодерної європейської історії, припускає, що новий папа міг би назватися на честь святого Домініка, сучасника святого Франциска і засновника іншого жебрацького ордену XIII століття. Він також зазначив, що є кілька Отців Церкви, чиїх імен ніколи не обирали папи: це Августин, Ієронім, Амвросій, Ігнатій, Іриней, Кирило, Полікарп, Кипріян, Ісидор, Юстин, Василій, Антоній чи Афанасій.
Вибір абсолютно нового імені міг би допомогти новому папі уникнути внесення до певної «категорії» — або ж увійти до категорій святих, а не клерикальних політиків, каже він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
