Фотофакт

Невигадана історія про храм св. Валентина у с.Раковець

10 Січня 2017, 15:46 1146
Раковець

На початку ХІХ ст. дерев’яний храм cв. Валентина у Раковці був  в аварійному стані, тож 1810 р. його вирішили опломбувати і зачинити. Впродовж 1822 р. будова була розібрана, а на її місці закладено фундамент під нову святиню. Тоді також обговорювались перспективи будови нової дзвіниці. 1856 р. будівництво храму було завершене і цього ж року архиєпископ Лукаш Баранецький освятив храм.

Лукаш Баранецький

Архиєпископ Лукаш Баранецький

Архиєпископ Лукаш Баранецький народився 14 жовтня 1798 року у Кабарівцях біля Зборова на Тернопільщині у незаможній шляхетній родині. Навчався в початковій школі у Бучачі, а гімназію закінчив у Львові, де і вступив до Вищої духовної семінарії (теологічне навчання здобував у Львівському університеті). 6 жовтня 1822 року висвячений на священика у Львівській катедрі архиєпископом Андрієм Анквічем. Спочатку служив в парафії св. Лаврентія у Жовкві, але з липня 1823 року вже працював катехитом у кафедральній парафії у Львові. Із січня 1829 року був настоятелем парафії Всіх Святих у Годовиці.У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу, а в липні 1838 року став настоятелем Львівської катедри і львівським деканом. 1845 року обраний депутатом Галицького сейму. 30 березня 1849 року був номінований австрійською владою на посаду митрополита Львівського архиєпископа. Консекрація відбулась 13 січня 1850 року у Львівській катедрі.

Лукаш Баранецький

Архиєпископ Лукаш Баранецький

Святиня знаходиться на невеликому підвищенні в центрі села Раковець. Якщо брати до уваги те, що раніше Раковець мав статус містечка, то можна вважати, що костел розташовувався у західній частині місцевої площі Ринок. Власне на захід й була скерована вівтарна частина будови. Храм мурований у своїй більшості з полянського каменя, частково з цегли. Станом на 1874 р. у Раковці – плебан римо–католицький Ігнатій Ігнатович.

Раковець

Центральна частина села Раковець на карті 1850р. Посередині місцева площа ринок і храм  з прилеглими будівлями

У 1885р облаштовано 3 вівтарі, замінено лави, перевилито 5 дзвонів, закуплено образи, а також різні прибори костельні. Також вимуровано нову дзвіницю. Під час побудови нового храму богослужіння відбувались у греко–католицькій церкві, де і зберігались рухомі елементи облаштування розібраного храму.

Раковець

Храм і церква у Раковці

6 серпня 1890 року в селі посеред дня виникла пожежа: горіла школа, храм  та двірські будинки. Лише швидкий приїзд «стражі пожежної» з містечка Миколаїв врятував решту села від неминучого знищення. Станом на 1890 р. у Раковці душпастирює настоятель о. Францішек Ксаверій Ліц.

Храм  був відновлений, а на гребені даху встановлена ажурна сигнатурка. Після доукомплектації у 1892р у святині з’явилась хрестильниця, у 1893р – 3 вівтарі й амвон із балдахіном. 1895 року у храмі  встановили новий орган фабрики Яна Слівінського, на 6 голосів.

Раковець

Раковець

Храм св. Валентина у Раковці 

Вікна в бічних стінах прямокутні у верхній частині півкруглі. Отвір вхідний прямокутний. Хор музичний спертий на двох масивних філярах. Капітелі наближені до тосканських . Під хором передсінок відділений дерев’яними стінками. Дах вкритий дахівкою.

Раковець

Раковець

Храм св. Валентина у Раковці 

Внутрішнє оздоблення храму складається з нескладних орнаментних мотивів. Над склепінням нави у круглому медальйоні зображені символи Віри, Надії та Любові.

В середині головного вівтаря розміщений образ св. Валентина, роботи  Оттона Едварда Боржемського.

Св. Валентин

Образ св. Валентина

Він був намальований у період 1926–1938рр. коли автор проживав у Деревачі. Щодо місця його проживання, то це ймовірно фільварок Бенедиктинок, адже там були кімнати для гостей. Можливо, він жив поряд у лісничівці. Не виключено, що окрім мистецтва він займався справами, що стосувалися лісового господарства, оскільки мав свій доробок і у цій галузі.

Оттон Едвард Боржемський був активним учасником мистецького життя в довоєнній Польщі. Дебютував на виставці «Towarzystwa Zachęty Sztuk Pięknych» у Варшаві 30 жовтня 1926р, а наступного року 30 грудня 1927р твори маляра були закуплені разом з роботами інших майстрів Народовою Галереєю з метою їх презентації  між іншими членами мистецької галереї. У березні 1929 р. відбулась персональна виставка митця. В ці роки, до 1930 р., він проживав у Варшаві. У 1931 – 1937рр. творив у Львові, де його праці представлялись на збірній виставці TPSP ще в жовтні 1928 р. Після львівського періоду він перебрався до [Wloch], що біля Варшави, а від 1938р знову з’явився у Варшаві. Його картини періодично виставляються на мистецьких аукціонах. Окрім мистецтва він багато працював у галузі лісового господарства. Його дослідження були опрацьовані в інституті «Lasow Państwowych», на Першому  Польському Науковому Лісничому З’їзді та у інших школах лісничих.

Образ св. Йосифа (1909р) був виконаний  Владиславом Россовським, коли він проживав у колонії Райхенбах (Красів).

Образ св. Йосифа

Образ «Св. Йосиф з дитятком»

Владислав Россовський (1857 – 1923) народився в містечку Монастириська, що на Тернопільщині. Навчався у Львові та Кракові. Від 1874 р. студіював малярство в школі «Sztyk Pieknyh» в Кракові. В літах 1878 – 1884 навчався на Відділі Композиційному під керівництвом Яна Матейка. 1881р. отримав дві стипендії: урядову в січні і цісарську в жовтні, які надали йому змогу відвідувати студії в мистецькій Академії Мюнхена. Певний час він перебуває у Парижі і Дрездені. Ще в часі студіювання намалював свій перший образ [під назвою “Приречена”], що зібрав схвальні рецензії. Владислав Россовський виконував роботи на історичні, побутові та релігійні теми. Одна з головних його робіт це – «В’їзд Королеви Ядвіги до Кракова». В 1880 – 1890 роках малював сцени з пов’язані з листопадовим і січневим повстаннями. Останнім часом він виконував роботи на замовлення костелів – малював вівтарі. Так у 1892 – 1895 рр. він працював над іконостасом греко-католицької церкви св. Норберта у Кракові. До 1903 року митець перебував у цьому місті після чого перебрався до Львова де у 1910р виставив кілька своїх праць.

Ці два образи були збережені у місцевій греко-католицькій церкві.

Храм у Раковці належить до будов дуже скромних. Єдине, що його вирізняє, – старанна кам’яна кладка. До кінця ІІ Світової війни в храмі було багате внутрішнє убрання, яке постало тут здебільшого у 90-х роках ХІХ ст. і на початку ХХ ст.

Раковець

Раковець

Храм св. Валентина у Раковці 

У 1914р. муровану дзвіницю замінено на дерев’яну. В часі Першої світової війни і боїв 1919 р. храм втратив за рахунок реквізицій та пограбувань дзвони (вагою 28, 24,5 і 5 кг.), олов’яні частини органу і срібний келих.

Печатка

Печатка парафії св. Валентина у с. Раковець

1946 року польське населення покинуло Раковець. Храм зачинили, а частину внутрішнього облаштування спалили.

Цвинтар

Римо-католицький цвинтар 

1952 року в храмі розмістили колгоспний магазин. Від 1980 р. будівля стояла пусткою.

Раковець

Біля центрального входу в храм

Шкода, але будівлю стали рятувати вже після руйнування даху.

У 2016 році, напередодні святкування 160-літнього ювілею храму святого Валентина, парафіяни греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці розчистили приміщення храму від будівельного та іншого сміття, а також облаштували прилеглу до нього територію.

Раковець

Храм св. Валентина у Раковці

26 червня ц.р. з італійського міста Терні, де похований святий, прибули мощі святого Валентина — покровителя храму.

У храмі святого Валентина відбувся молебень за участі отців-салезіян. Провінційний настоятель отців-салезіян отець Кароль Манік урочисто передав мощі святого місцевій греко-католицькій парафії, для почитання та зберігання у храмі Покрову Пресвятої Богородиці.

Андрій Книш: Фотографії старого Львова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: