Конференція єпископату Німеччини опублікувала документ під назвою «Створені, відкуплені та улюблені — видимість та визнання різноманітності сексуальних ідентичностей у школах».
Єпископ Пассау Стефан Остер публічно дистанціювався від цього документа. Як пише The Pillar, єпископ оприлюднив його розлогу критику, стверджуючи, що він відхиляється від традиційної католицької антропології.
48-річний салезіянець Стефан Остер відомий своєю онлайн-євангелізацією, особливо зосередженою на молоді. Він є одним із чотирьох німецьких єпископів, які відкрито критикували німецький «синодальний шлях» — ініціативу 2019-2023 років, яка прагнула радикальних змін у католицькому вченні та практиці.
У своїй публікації «Чи досі ми віримо в те, у що віримо?» Остер розкритикував подане єпископатом бачення людської особистості і заявив, що воно не відображає його поглядів.
«Хоча на обкладинці брошури написано “Німецькі єпископи”, цей текст не говорить від мого імені», — наголосив він.
48-сторінковий документ був опублікований 31 жовтня комісією з питань освіти та шкіл Конференції єпископату після, як повідомляється, гарячих дискусій між єпископами.
Документ підготували у відповідь на дві резолюції, схвалені учасниками «синодального шляху». Одна з резолюцій закликала до «переоцінки гомосексуальності в Учительському уряді Церкви», тоді як інша була зосереджена на «ґендерній різноманітності». Він також був складений з огляду на зростання кількості учнів німецьких католицьких шкіл, які ідентифікують себе лесбійками, геями, бісексуалами, трансґендерами або ширшим терміном «квір».
Текст базується на онлайн-опитуванні понад 2000 учнів, вчителів та батьків німецьких католицьких шкіл, яке показало, що «переважна більшість» виступає за вирішення проблеми «різноманітності сексуальних ідентичностей». Близько 20% респондентів заявили, що стикалися з дискримінацією учнів, які ідентифікують себе як ЛГБТ, або були її свідками.
У документі єпископату представлено п’ять рекомендацій: сприяння цілісному розвитку, повага до людської гідності, сприяння справедливості, прийняття відповідальності та підтримка «питання Бога живого». Він також містить конкретні рекомендації для учнів, вчителів, релігійних педагогів, пастирів та керівників шкіл і завершується глосарієм термінів, таких як «гетеронормативність», «райдужна сім’я» та «сексуальне самовизначення».
У вступі до тексту єпископ Гайнріх Тіммереверс, голова Комісії з питань освіти та шкіл, сказав, що католицькі школи покликані бути «місцями, де поглиблюється особиста самосвідомість та цілісний розвиток, особливо з християнської точки зору».
У відповідь на це єпископ Остер зазначив: «Відповідно до цього, школи тепер мають позиціонувати себе так, щоб стати чимось на кшталт акушерок у подорожі відкриття — як це програмно називається — “цілісного розвитку особистості”».
«Іронія полягає в тому, що ми маємо справу з документом, підписаним “Німецькі єпископи” — без жодної згадки про наше християнське розуміння цілісності особистості та її становлення», — додав він.
У вступі до документа Тіммереверс пояснив, що текст має на меті запропонувати педагогічні та пастирські рекомендації, а не «всебічний морально-богословський аналіз та оцінку різноманітності сексуальних ідентичностей та пов’язаного з ними способу життя квір-людей у школах (молоді, вчителів та батьків)».
Остер заперечив це розмежування, а також зазначив, що документ ніяк не стосується відкуплення, незважаючи на слово, яке фігурує в його назві.
«Термін “відкуплення” ніде не пояснюється, а радше сприймається як належне: по суті, всі люди у всій своїй різноманітності, як видно з усього тексту, вже відкуплені, — написав він. — Це відкуплення чітко стосується творіння у всій різноманітності; водночас текст пояснює, що “різноманітність сексуальних ідентичностей — це факт”. Ніде не говориться про завдання людської самореалізації у Христі та через Христа».
«Натомість, ще чіткіше підкреслюються висновки гуманітарних наук — без уточнень. Проблема полягає в тому, що гуманітарні науки сприймають людей у їхньому конкретному існуванні — і, силою своєї методології, не мають доступу до справді християнського погляду на людство з його передумовами віри, стосунками з Богом, потребою у відкупленні, благодаттю, гріхом, спасінням і завданням та запрошенням ставати подібними до Христа», — додав Остер.
Єпископ також занепокоєний, що трансґендерна ідентичність у документі представлена як явище, що природним чином виникає серед молоді.
«Наскільки я бачу, тут немає ніякого критичного погляду; текст, радше, дотримується схвального тону щодо трансґендерної молоді для досягнення мети формування здорової ідентичності в розвитку особистості — у цьому випадку трансґендерної особистості, — написав він. — Однак останнім часом це явище часто обговорювалося і критично досліджувалося в медіа, у політичних дебатах у країні та за кордоном, у популярній та спеціалізованій літературі та на незліченних онлайн-форумах. Наприклад, у тексті немає застережень проти занадто швидкої позитивної підтримки розвитку трансґендерної ідентичності підлітків».
Остер зазначив, що такі країни, як Велика Британія, Норвегія, Фінляндія, Швеція й Данія, обмежили хірургічне втручання або гормональну терапію молодих людей, які ідентифікують себе трансґендерами.
«Якщо метою цього “єпископського” документа було стати попереду соціально-політичного дискурсу, то його текст вже значно застарів, особливо в цьому питанні, — написав він. — На жаль, це саме те питання, де вразлива молодь особливо потребує захисту та чутливої підтримки».
Як повідомляють німецькі медіа, документ єпископату пройшов складний шлях до публікації.
На початку літа проєкт представили постійній раді єпископської конференції. Німецьке католицьке інформаційне агентство KNA повідомило, що дискусія була «дуже суперечливою», деякі критики закликали відмовитися від публікації тексту.
Єпископ Остер стверджує, що читав проєкт документа і пропонував доповнити його роздумами про християнську ідентичність.
«Реакція була по суті негативною, — повідомив він. — Потім я рішуче повторив, що ми не повинні просто відкидати те, що має бути найважливішим у таких фундаментальних питаннях».
«Ця суперечка і весь текст зрештою висвітлюють величезну глибинну проблему, яка, на мою думку, також є фундаментальною проблемою в дебатах щодо питань, які розглядаються синодально — навіть серед нас, єпископів, — додав він. — Я переконаний, що ми, особливо на Заході, живемо в часи, коли вирішальні дебати й суперечки обертаються навколо антропології, вчення про людину. Для нас, як Католицької Церкви, це передбачає розуміння людини як сакраментальної істоти, тобто кінцевої реальності, в якій і через яку нескінченний Бог може явити свою істинну присутність».
Єпископ припустив, що більшість людей, включно з Церквою в Німеччині, займає у питаннях ідентичності та сексуальної етики «перспективу розвитку», вважаючи, що католицизм зрештою прийме жіноче священство і благословення неврегульованих пар.
«Я ж, зі свого боку, вважаю ці межі фундаментальними і не такими, які поступово зміщуються. На мою думку, наслідком їх перетину зрештою стане якась інша Церква, — зазначив Остер. — Адже інше вчення про людину веде до іншого вчення про одкровення, про таїнства, про спасіння, а отже, до іншого вчення про Церкву та її існування — і, зрештою, навіть до іншого розуміння Триєдиного Бога».
Єпископ дійшов висновку, що документ єпископату йде шляхом «десакралізації ідентичності людини».
Серед інших німецьких єпископів, які публічно прокоментували новий документ, був Томас Марія Ренц, єпископ-помічник Роттенбург-Штутгарта і заступник голови Комісії з питань освіти й шкіл. Він заявив, що основна мета тексту полягає у боротьбі з дискримінацією учнів, які ідентифікують себе як ЛГБТ.
«Він не може надати всебічного, гуманітарного викладу складних питань сексуальної ідентичності, що впливають на формування особистості на різних етапах підліткового віку, — сказав він. — По-перше, це не завдання Церкви, а по-друге, це настільки нестабільна й суперечлива тема серед експертів, що Церква може стати на тонкий лід, якщо займе надмірно довірливу позицію в гарячих професійних дискусіях».
«Ось чому я переконаний, що слід розрізняти “прийняття тих, хто почувається інакше”, що важливо, зокрема, для християнських шкіл, і наївне схвалення всього, що молоді люди можуть відчувати так чи інакше протягом певних фаз розвитку та дозрівання своєї особистості протягом певного періоду часу», — підсумував він.
Папа Лев XIV прийняв єпископа Стефана Остера на приватній аудієнції 8 вересня, до публікації документа. Вони обговорили поточну ситуацію з Церквою в Німеччині.
Дієцезія, яку очолює Остер, також була серед тих, що відхилили вказівки німецького єпископату щодо благословень ЛГБТ та неврегульованих пар.
фінансово.
Щиро дякуємо!
