Літургійні читання на 3 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. великих царів і рівноап. Константина й Олени

Апостол
Ді 14, 20-27

20 Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії. 21 Звістивши Євангеліє тому міс­ту та навчивши багатьох, повер­ну­ли назад до Лістри, Іконії та Ан­тіо­хії. 22 Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, – казали вони, – через великі ути­с­ки ввійти до Царства Божого. 23 І вони, настановивши їм пре­світерів для всіх Церков і по­мо­лив­шись з постом, передали їх Госпо­деві, в якого повірили. 24 Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію, 25 і проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії. 26 Звідти вони відпливли до Анті­охії, де були передані Божій бла­го­даті на справу, яку вони і за­вер­ши­ли. 27 Прибувши туди і зібравши Церкву, розповіли, що Бог зробив че­рез них, як відчинив язичникам двері віри. 28 І немало часу перебували вони з учнями.

Євангеліє
Йо 9, 39 – 10, 9

39 А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими! 40 Почули це деякі фарисеї, які бу­­ли з Ним, і сказали Йому: Невже й ми сліпі? 41 Відповів їм Ісус: Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ви ка­же­­­­те, що бачите, тож гріх ваш за­ли­­шається на вас.

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, 2 а хто входить дверима, той пас­тир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; 5 за чужим же вони не підуть, а вті­­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. 7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я – двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я – двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько.

Рівноапостольних:

Апостол
Ді 16, 1-5. 12-20

1 Прибув він до Дервії і Лістри. І ось був тут один учень на ім’я Тимофій, син жінки-юдейки, яка повірила, і батька грека. 2 Про нього добре свідчили ті бра­ти, які були в Лістрі та Іконії. 3 Павло забажав, щоб він ішов з ним, тож узяв і обрізав його через юде­їв, які були в тих місцевостях, бо всі знали, що його батько був грек. 4 Коли вони переходили через міста, то передавали братам збері­гати постанови, які схвалили в Єру­са­­лимі апостоли і старші. 5 Церкви ж зміцнювалися у вірі та щодня кількісно зростали.
12 звідти до Филип – міста-ко­ло­нії, що є першою частиною Маке­донії. У тому місті ми перебували декіль­ка днів. 13 А в суботу вийшли за браму до річки, де за звичаєм було місце мо­литви, і, посідавши, говорили до жі­нок, які зібралися. 14 І слухала одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця кармазину з міста Тиятир, яка шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, аби сприй­мати те, що говорив Павло. 15 Коли охрестилася вона та її дім, то просила, кажучи: Якщо ви вва­жа­єте мене вірною Господеві, то при­йдіть у мій дім та й живіть! І зму­­сила нас. 16 І сталося, як ішли ми на мо­лит­ву, зустріла нас одна рабиня, яка мала дух віщуна; віщуючи, вона при­носила великий прибуток своїм гос­­­подарям. 17 Вона йшла слідом за Павлом і за на­ми й кричала, вигукуючи: Ці люди – раби Бога Всевишнього, во­ни провіщають вам шлях спа­сіння! 18 Вона робила це багато днів. Тож надокучило [це] Павлові, і він, обернувшись, сказав духові: На­ка­зую тобі Ім’ям Ісуса Христа – ви­йди з неї! І він вийшов у той же час. 19 Її пани, побачивши, що про­пала надія на їхній заробіток, взяли Павла і Силу та потягли на май­дан, до влади; 20 провівши їх до воєвод, вони ска­зали: Ці люди, будучи юдеями, бун­­тують наше місто

Євангеліє
Йо 10, 1-9

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, 2 а хто входить дверима, той пас­тир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; 5 за чужим же вони не підуть, а вті­­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. 7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я – двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я – двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько.

Біблійні роздуми