Літургійні читання на 31 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа.
Отців шести вселенських соборів.
Св. муч. Якинта, що в Амастриді.
Св. муч. Еміліяна

Апостол
Рим 15, 1-7

1 Ми, сильні, повинні носити не­мочі слабких і не догоджа­ти собі. 2 Кожний з нас нехай догоджає ближньому — для його добра, для збу­­дування. 3 Адже й Христос не догоджав Собі, але як написано: Зневага тих, які зневажали Тебе, впала на Мене. 4 А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писан­ня ми мали надію. 5 Бог терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою — за прикладом Ісуса Христа, 6 щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Гос­по­да нашого Ісуса Христа. 7 Тому приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави.

Євангеліє
Мт 9, 27-35

27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гу­кали: «Помилуй нас, Сину Давидів!» 28 Коли ж увійшов Він до хати, слі­пі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: «Чи ви вірите, що Я можу це зробити?» Вони відповіли Йому: «Так, Господи!» 29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: «Нехай вам ста­неться за вашою вірою!» 30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не довідався!» 31 Вони ж, вийшовши, розго­ло­сили про Нього по всій тій землі.
32 А як вони виходили, то при­ве­ли до Нього німого чоловіка, біснуватого. 33 Коли був вигнаний біс, німий за­говорив. І здивувалися люди, пе­ремовляючись: «Ніколи не було та­кого в Ізрáїлі!» 34 А фарисеї говорили: «То кня­зем бісівським виганяє Він бісів».
35 Ісус обходив усі міста й села, на­­вчаючи в їхніх синагогах, про­повідуючи Євангеліє Царства й зці­­люючи всяку недугу і всяку хво­робу.

Отців:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Йо 17, 1-13

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прий­шов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Те­бе, єдиного істинного Бога, і Того, ко­го Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, за­вершив справу, яку Ти доручив Ме­ні виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я пе­редав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ бла­­­гаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у сві­­ті; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. 12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали пов­ноту Моєї радості.

Біблійні роздуми