Учора, 27 лютого 2017 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції префекта Конгрегації з канонізації святих кардинала Анджело Амато.
Святіший Отець затвердив декрет щодо мучеництва словацького салезіанця о. Титуса Земана, ув’язненого комуністами. Він був висвячений на священика в 1940 році, після приходу до влади комуністів виступив проти заборони на розміщення розп’ять у шкільних класах, за що його звільнили зі школи. Після заборони чехословацькою владою в 1950 році чернечого життя він організував дві таємні поїздки за кордон для понад 60 молодих салезіанців‑семінаристів, аби вони могли завершити формацію в Турині. Затриманий втретє міліцією, був засуджений до 25 років позбавлення волі. Через хворобу був звільнений достроково, але внаслідок пережитих страждань помер 1969 року у віці 54 роки. Реабілітований владою Чехословаччини в 1991 році як невинний.
Ось що каже віце‑постулатор його беатифікаційного процесу о Юзеф Слівонь SDB:
«Досліджуючи його життя в процесі беатифікації, ми переконалися, що своїм життям і смертю за порятунок покликань він дав свідчення про те, що Бог має для кожного з нас свій план, покликання. Отець Титус Земан високо цінував покликання, знав, що це не людська вигадка, а походить від Бога. Він був готовий принести за них найвищу жертву. Тепер допомагатиме нам з неба як покровитель нових покликань і витривалості в покликанні. Однак тепер треба слідкувати, щоби цей мученик не став звичайним героєм, політичним в’язнем. Це видно, наприклад, із того, що пишуть про провал його третьої поїздки з семінаристами, коли міліції вдалося його викрити; він був заарештований, підданий тортурам і засуджений. Але ж Господу не йшлося тільки про успішну переправу семінаристів! Бог хотів від о. Титуса найвищої жертви, в якій він став подібним до Ісуса Христа. І він погодився. Не побоявся віддати своє життя заради порятунку покликань».
Святіший Отець також затвердив декрети Конгрегації з канонізації святих щодо героїчних чеснот семи Слуг Божих, також і двох мирян. Вони обидва лікарі.
Іспанець Педро Ерреро Рубіо, який помер 1978 р. у 74 роки, був педіатром. Дбав про бідних і постійно брав участь у нічних адораціях Пресвятих Дарів.
Натомість італієць Вітторіо Транканеллі був хірургом і батьком сімейства. Разом із дружиною опікувався не тільки своїм єдиним сином його, а й багатьма іншими дітьми, зокрема інвалідами. Він помер 1998 р. у віці 54 літ.
Один із затверджених декретів про героїчні чесноти слуг Божих стосується італійського священика, який жив у першій половині ХІХ століття — піонера догляду за глухонімими, о. Антоніо Проволо, який помер 1842 р. у віці 41 року. Він заснував для цієї мети два релігійних згромадження — чоловіче й жіноче.
Інші декрети стосуються перуанського єпископа, мексиканського єзуїта та двох черниць — іспанки та італійки. Всі вони загинули у ХХ столітті.
Переклад CREDO за матеріалами: Radio Watykanskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
