Літургійні читання на 4 грудня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 25-та по Зісланні Святого Духа.
Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Апостол
Еф 4, 1-6

1 Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, — святим у Ефесі й вір­ним в Ісусі Христі. 2 Благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Хри­ста! 3 Благословенний Бог і Отець Гос­­пода нашого Ісуса Христа, який по­бла­гословив нас усяким ду­хов­ним благословенням на небесах у Хри­сті. 4 Оскільки Він вибрав нас у Ньо­му раніше від створення світу, щоб ми були святі й непорочні пе­ред Ним у любові, 5 наперед призначивши нас для того, щоб усиновити собі через Ісу­са Христа, згідно з уподобанням сво­єї волі, 6 для прославлення величі своєї благодаті, якою Він обдарував нас в улюбленому Сині.

Євангеліє
Лк 10, 25-37

25 Один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісусу: «Учи­телю, що маю зробити, аби осяг­ну­ти вічне життя?» 26 Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» 27 Той у відповідь сказав: «Люби Гос­пода Бога свого всім серцем сво­їм, і всією душею своєю, і всією си­лою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». 28 Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш».
29 А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближ­­нім?» 30 У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. 31 Та випадково тією дорогою проходив один свя­щеник і, побачивши його, обминув; 32 так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. 33 А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. 34 Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. 35 А другого дня вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. 36 Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався роз­бій­никам?» 37 Він відповів: «Того, хто змило­сер­див­ся над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».

Богородиці:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щеники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Ісус, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми