У щорічному звіті Центру Россінга, єрусалимської організації, що займається питаннями міжконфесійного співіснування, задокументовано 111 випадків переслідувань і насильства проти християнської громади в Ізраїлі та Східному Єрусалимі у 2024 році.
Звіт свідчить про атмосферу ворожості, яка, за словами однієї з авторів дослідження, Федеріки Сассо, є лише «верхівкою айсберга набагато більшого явища», пише CNA.
«Відбувається багато нападів, але їх дуже важко контролювати», — сказала вона, зазначивши, що у Святій Землі наразі бракує християнських паломників через війну, що спалахнула після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, і це певним чином пом’якшує ситуацію.
«Якби ми мали звичайний потік паломників, кількість атак, ймовірно, була би набагато більшою», — пояснила вона.
Сассо частково пояснює ситуацію «зростанням поляризації та радикалізації в ізраїльському суспільстві». За її словами, хоча є певний скептицизм щодо ефективності звітування, центр спостерігає позитивну тенденцію, оскільки віруючі «дедалі охочіше повідомляють про інциденти».
Зі 111 зареєстрованих випадків 47 були фізичними нападами — переважно у формі плювків, і ця поведінка еволюціонувала від непомітних дій до відверто агресивних проявів. «У кількох районах, особливо в Старому місті Єрусалима, священники, монахи і черниці, яких легко ідентифікувати, щодня зазнають таких нападів», — розповіла Сассо.
Згідно зі звітом, християни повідомляють про зростання частоти та агресивності таких епізодів [обпльовування], і, згідно зі зібраними свідченнями, священники та черниці, які живуть у деяких районах Єрусалима, ризикують зазнати нападів такого типу щоразу, коли виходять на вулицю.
Центр Россінга засвідчив й інші порушення права на релігійну свободу. Наприклад, християнським релігійним лідерам було наказано прибрати хрести з громадських місць.
Серед проявів фізичної агресії — плювки, прямі напади та вандалізм у церквах і монастирях, а також випадки словесної агресії, через які християнська спільнота відчуває дедалі більше небезпеку у своїх власних домівках.
Минулого року було задокументовано 35 випадків вандалізму та осквернення церков і монастирів, у тому числі графіті на стінах храмів, кидання каменів, підпали і спотворення християнських зображень. В одному особливо серйозному випадку повідомлялося про напад на католицький реколекційний дім на півночі Ізраїлю — інцидент, під час якого священні об’єкти були пошкоджені та замінені на юдейські.
Звіт наголошує, що відповідальність за ці дії несуть виключно особи, ідентифіковані як євреї, «передусім молоді люди з ультраортодоксальних і національно-релігійних кіл».
За даними розслідування, радикалізація мотивована «сумішшю націоналістичного запалу та релігійного екстремізму», якою керуються ці групи — зокрема, рух Хардал, ультраортодоксальне угруповування з націоналістичними тенденціями.
Серед причин насильства звіт також називає незнання християнства або упередження. Сассо зазначила, що це одна з глибинних проблем на історичному тлі юдейсько-християнських відносин, які формувалися протягом тисячоліть.
«Ізраїль — єдине місце у світі, де юдейсько-християнські відносини цілком відрізняються від тих, які ми маємо на Заході; це єдине місце, де юдейське населення становить більшість, а християни — меншість», — пояснила вона.
Цей контекст сприяє тривалому сприйняттю християнства, яке характеризується «певними стереотипами, що закріпилися навіть у шкільних програмах». Ось чому у рекомендаціях звіту чітко сказано про необхідність освіти. «Необхідно пояснювати, що християнство — це передусім релігійна ідентичність, яку слід відокремити від історичної пам’яті про Шоа [Голокост]», — додала Сассо.
Крім епізодів фізичного насильства, щоденні переслідування християнської спільноти мають руйнівний ефект, створюючи у християн відчуття незахищеності і покинутості.
Дані показують, що «тиск», який стає все більш очевидним, змушує майже 48% молодих християн віком до 30 років розглядати можливість еміграції. 77% із них пояснюють своє рішення «зростанням дискримінації та насильства», які посилюються через соціально-політичну нестабільність.
Християни, які складають лише 1,8% населення Ізраїлю та 4% населення Єрусалима, почуваються дедалі маргіналізованішими. Дослідження попереджає про можливість подальшого руйнування їхніх релігійних прав і свобод.
Звіт говорить про прогресивну «юдаїзацію» — через нову політику поселення, таку як «план побудови 11 500 одиниць житла в Східному Єрусалимі». Релігійні меншини страждають також від політики оподаткування, оскільки, хоча їхні святині отримують від неї вигоду, їхні школи, молодіжні центри та хостели для паломників не звільняються від оподаткування (на відміну від юдейських). Це призводить до численних суперечок між християнськими громадами — особливо Кустодією Святої Землі — та муніципальною владою.
Крім інших факторів, звіт також вказує на проблему організованої злочинності, наявну на півночі Ізраїлю. Торік там було скоєно 230 вбивств, від яких найбільше постраждали християни Галілеї, відомі своєю особливою законослухняністю, але позбавлені державного захисту.
Звіт робить висновок, що без рішучих заходів для сприяння інтеграції і поваги історична християнська присутність у Святій Землі у найближчі роки може зазнати «значного» спаду, що вплине не лише на місцеву громаду, але й на міжконфесійну динаміку у регіоні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
