Роздуми над Словом Божим на Попільну Середу
Проте, якщо змінити перспективу нашого бачення певної приреченості, можемо побачити, що із пороху теж роблять штучні алмази. Коли їх виготовляють, то використовують крупинку, яка обростає, а під дією тиску та температури вирощується алмаз. Трохи вже по-іншому сприймаємо фразу про «в порох обернусь», чи не так?
Такою крупинкою в мені є Слово Бога. Під тиском цього світу та температурою різних пристрастей та почуттів з мене може вийти дорогоцінний камінь для Царства Небесного. Коли виготовляють такий камінь, то зазвичай він стає певним символом, увіковіченням пам’яті, тих кого любили. Господь любить мене і прагне, щоб я був із Ним у вічності. Тільки тепер питання ставиться конкретно до мене: чи погоджуюсь бути смиренним порохом та пройти певні випробування, щоби з мене вийшов алмаз?