Усім нам потрібна наша особиста пустеля.
Місце, де не буде нікого поруч, окрім тебе. Цієї пустелі та палаючого куща, в якому зустрінеш Його. Зніми своє взуття, бо це земля священна. Зупинись і вгамуйся, щоби пізнати, що Він є Бог, Бог твоєї історії, твого минулого, теперішнього, а також майбутнього. Потребуєш тиші, щоби спробувати знайти Його, тим самим зрозуміти хоч трішечки себе. Нехай у цій тиші пролунає Його голос. Цього на життя стане достатньо.
Протягом усіх днів Великого Посту пропонуємо Вам познайомитись із фрагментами Святого Письма, де зустрічаємо слово «пустеля»: там Мойсей зустрів Бога, туди закликає Бог у Псалмах, там відновлюємось, у книзі Осії Господь обіцяє забрати нас із собою в пустелю і там до нас промовляти. 40 днів пустелі – знайди себе самого у Слові Божому.
Тату, благослови цей час!
40 днів пустелі. День 1
Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: «Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині.»
Так починається вихід народу в Землю обіцяну, так починається вихід із країни рабства, Єгипту. Святкувати свято у пустині – це вже само по собі може звучати дивно, чи не так? Якщо ще подивитись на значення, яке може мати слово «ерЕмо», тобто пустиня – отримаємо нове значення наших рядків – святкувати свято в пустому, покинутому, залишеному та самотньому місці. Дуже часто доходжу до висновку, що наш Бог – Бог парадоксів, бо як можна святкувати та веселитись у місці покинутому, самотньому? Виявляється, що з Богом все стає можливим.
А коли перечитуєте цей список синонімів значення пустеля, то чи не відгукується щось всередині вас? Чи буває часом так, що відчуваєте певний смуток, хоча ззовні все наче в стані «повсякденної нормальності»? І так наче вмикаєте звичний серіал, сто-п’ятсоту пісню переслуховуєте, передивляєтесь – енне відео, щоби приглушити цей стан, але все рівно відчуваєте, що щось не так. Можливо, це Бог вас кличе на пустелю? Часом сприймаємо її як щось болюче і вона така насправді і є, якщо бути там самому. Проте, якщо з Богом, розглядаючи в контексті сьогоднішнього уривку, то маємо свято! А це вже зовсім інша перспектива! Потрібен нам цей час і стан якоїсь часткової залишеності, щоби Він навчив нас дивитися по-іншому, крізь Його очі, аби побачити, що там, де наша пустиня – може бути Його свято.
Навчи нас, Тату, цей піст пройти з Тобою. Промовляй до нас і змінюй наше бачення, сприйняття. З Тобою будь-які наші пустелі можуть стати місцем Твоєї благодаті та надзвичайної турботи. Забери страх, аби не боялися їх, а все більше прислухалися, бо Ти говоритимеш.