Роздуми до Слова Божого на І неділю Великого Посту, рік А
Після квітучої Галілеї, де Ісус прожив щонайменше 30 років, після зелених берегів Йордану, де Його охрестив Йоан Предтеча, Ісус був приведений Духом у пустелю (дослівно НА пустелю). Юдейська пустеля — це кам’яна висока гориста місцевість, вкрита пласким камінням, що може нагадувати єврейський хліб мацу — приплюснутий опріснок із пшеничного борошна. Саме такий хліб споживав Вибраний народ у Пасхальну ніч перед виходом із Єгипту в пустелю.
Сьогодні, у Першу неділю Великого Посту, Ісус запитує кожного особисто: На що ви вийшли подивитися в пустиню? (Мт 11, 7) Що хочете побачити за 40 днів посту? Хтось може побачити лише мертве каміння, інший вбачатиме хліб; Ісус же у пустелі бачить уста Божі, а не свої.
Хтось бачить у пустелі тільки місце самотності й мовчання, де першим промовляє диявол. Ісус же приймає кожне слово, яке походить з уст Божих. Адже саме слово «пустеля», єврейською МІДБАР, складається з прийменника МІ — що вказує на напрямок походження і означає «з» або «від», і ДАБАР — «слово», або «він сказав», «він промовив». Для юдеїв, отже, пустеля МІДБАР була місцем, звідки промовляє Бог: Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти (Ос 2, 16).
Хтось може бачити в пустелі тільки нечистого духа в усіх його проявах: диявола, спокусника, сатану — тобто того, хто найперше ділить і розкидає, далі є перешкодою, щоб спотикнутись і впасти, й нарешті день і ніч постійно звинувачувати. Інший же зауважить, що у пустелю його привів Святий Дух, аби зміцнити у божому синівстві, даруючи життя, що походить з уст Отця.
Немає спокус, доки хтось грішить; коли ж робимо вибір, щоб іти за Богом через пустелю і врешті зголодніти Ним самим — неодмінно приступить той, хто захоче відділити нас від Того, хто є ЄДИНИМ. Тим сильніші будуть спокуси, чим більше поклонимось Господу і Йому Єдиному будемо служити.
Однак потрійна спокуса виявила в Божому Сині:
– пророка, що дає життя у Божому слові;
– священика, який не кинувся зі святині і не зійшов з хреста;
– царя, який служить.
На що ви вийшли подивитися в пустиню? Кого вона виявить у тобі?
Всі інші роздуми з серії «Меню на столі посту» ви можете прослухахти ось тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
