Від Єфрема Сирійського, подвижника Церкви, ми й сьогодні вчимося доброго покаяння. Пропонуємо вам цікаві поради на тему покаяння.
Каятися треба від щирого серця. Каяник повинен постійно залишатись незмінним: завжди бути таким, яким був на початку. Якщо хтось ще має якийсь недолік — це ознака недосконалого навернення. Якщо каяник зміниться, це вказує, що в серці його не покладено твердої підвалини життя в Бозі. Така людина приносить покаяння як те дитя, що тільки‑но вчиться, і як той битий, що плаче з нужди, а не з доброї волі. Людські закони підправляють поведінку страхом, але не змінюють уподобань серця. Так і покаяння дехто приносить із потаємною, можливо, добре не усвідомлюваною думкою — попускати іноді гріху.
Відмежуйся від того, що супротивне чесноті. Якщо ти постиш і водночас до нестями смієшся, то легко спіткнешся. Якщо на молитві плачеш, а на людях поводишся як мирянин, то легко потрапиш у сіть.
Цілковито зречися усього гріховного. Пророк Мойсей, коли народ згрішив, наказав розіп’яти змія, тобто викорінити гріхи, — і зробив змія не пустого всередині, а литого і суцільного. Навіщо? Аби показати, що ти повинен цілковито зректися будь-якого лукавства. Він зробив змія повністю з міді тому, що коренем усього зла є грошолюбство. Литим узяв його з горнила, щоб ти зупинив у собі розпалювання, яке зростає в тобі аж до розбещення розуму. Повісив же змія на дереві, щоб ти каявся і розіп’яв у собі ці три пороки, адже від них настає душевна смерть.
Не повинні ми, браття, зневірюватись у спасінні, маючи таку матір — покаяння. Не втрачаймо надії на порятунок, коли втішає нас рідна ненька. Покаяння вводило в рай — до Бога — тих, що їх уловив був лютий ворог; тож невже відвернеться від нас? Помилувало тих, які були поза Церквою; тож невже не змилостивиться над нами? Ніхто не дозволить іншим легко змарнувати те, що сам набув тяжкою працею. Як же Бог й Отець віддасть ворогові нас, яких придбав кров’ю свого Сина? Ми — Його стадо, і Він — наш Пастир. Господь дав нам покаяння, як очищувальну воду, щоб ним могли ми омиватися, коли впадемо в гріх. У нас є купіль не тільки нового життя, але й оновлення. Якщо згрішимо, то, омившись покаянням, стаємо чистими.
У покаянні закон — наче світильник. Тому ті, що согрішили, через нього знову знаходять Бога. Беззаконник сумує, не бачить благості, бо ворог наповнив його душу відчаєм. Але покаяння, як добрий лікар, проганяє з його душі морок і все, що гнітить її, показуючи їй світло Божої доброти. Диявол не дає отямитися тим, що згрішили, залякуючи їх суворістю покаяння. А покаяння, бачивши хитрощі його, підходить ласкаво і каже: «Лишень згадайте про Бога — і я все зроблю за вас. Пригадайте Його милосердя — і я стану вашим заступником!»
Якщо вразить тебе стріла лукавого ворога, не зневірюйся анітрохи. Навпаки, хоч би скільки разів здолав тебе ворог, — негайно підводься і воюй із ним знову. Адже Той, хто кладе початок подвигу, завжди тримає напоготові правицю, аби подати її тобі. Щойно ти простягнеш до Нього руку твою, вмить Він подасть тобі правицю свою, щоб підвести тебе. Підступний же ворог старається довести тебе до відчаю, щойно ти впадеш. Не вір йому! Але коли падатимеш навіть сім разів на день, намагайся підвестися й умилостивити Бога покаянням.
Перше ніж хто вчинить беззаконня, ворог усіляко применшує це беззаконня в його очах. Особливо применшує він хіть чуттєвої насолоди, начебто задовольнити її — це те саме, що вихлюпнути на долівку склянку холодної води. Лукавий применшує гріх в очах людини перед тим, як вона його вчинить; після гріха, навпаки, він надто перебільшує беззаконня в очах того, хто скоїв його.
Чи бачиш, що покаяння спочатку постає перед грішниками не суворим, а поблажливим і легким? Не пропонує воно посту, не вимагає ані стриманості, ані чування, але лагідно запрошує розпочати з визнання: згрішив я. З найлегшого починає, бо знає, що подальше довершить совість. Ця співтаїнниця покаяння бере душу під свою опіку і спішить очистити її. Совість знає, що душа покірна благові, й править нею, як вершник. Вона хоче, щоб покаяння було прийняте, бажає, щоб утвердилось воно в грішниках і, як сонце, проникло в їхній ум, освітивши його. Так легко приводить вона їх до Бога і невдовзі робить їх Його набутком.
За матеріалами: ДивенСвіт
фінансово.
Щиро дякуємо!
