Роздуми до Слова Божого на вівторок ІІІ тижня Великого Посту
Апостол Петро вже знав учення Ісуса про прощення, а саме, що Отець нам прощає так, як і ми прощаємо винуватцям нашим (пор. Мт 6, 12. 14-14). Однак тепер він порушує питання про «кількість» прощення: чи аж до семи разів? Кожний, мабуть, згадає, що простити навіть на другий чи третій раз не так легко, як простити вперше. А тим більше — коли треба повторювати це семикратно.
Цифра «сім» для юдеїв означає повноту. Іншими словами, апостол Петро запитує Господа Ісуса: де межа людського прощення? коли воно осягає свою повноту? скільки разів «Я» маю прощати? доки «МОЄ» прощення ефективне і має хоч якийсь сенс???
Отож прощення потрібне і корисне обом сторонам: тóму, хто кривдить, як і тóму, хто зазнає кривди. Адже кривда і прощення відносяться одне до одного, як тінь до світла. Темрява не спроможна огорнути світла (пор. Йн 1, 5), якраз навпаки — це світло огортає темряву і визначає їй межі, не даючи темряві ширитися.
Про це говорять такі числа з книги Буття (4, 24): Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів. Таким чином ширилися жорстокість і помста у геометричній прогресії. А Ісус каже нам прощати не сім разів, і навіть не сімдесят сім разів, а сімдесят раз по сім! Неконтрольованій помсті Ісус протиставляє нескінченне прощення. А це вже виходить далеко поза межі виключно людської Петрової сімки. Десять тисяч талантів. 10 000 — це найбільше число в Греції (пор. Одкр 5, 11; 1 Кор 4, 15; 14, 19), а талант — це найбільша в античні часи одиниця ваги, вона дорівнювала 36 кг. Однак ідеться тут не про міри, лише про Нескінченного Бога.
Тут Ісус уповні відкриває нам серце свого Отця. Він наче каже до Петра: «Не дивись тільки у своє серце, а наслідуй милосердя Отця, котрий змилосердився (досл.) ЗВОРУШИЛОСЬ ЙОГО ЛОНО, все Його нутро». Ось де повнота прощення, яке звільняє і дарує. З цієї повноти Божого Серця можемо черпати нескінченно.
Коли Воскреслий Ісус повернувся до апостолів, Він дихнув на них і сказав: Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм (Йн 20, 22‑23). Тут прощення дуже влучно порівнюється з диханням: людина живе, тому що вдихає і видихає, тобто приймає і віддає подих. Хто тільки вдихатиме — розірветься, а хто лише видихатиме, зможе це повторити «до семи разів».
Щоб добре зрозуміти й правильно відповісти на вчення Ісуса у сьогоднішньому Євангелії, ми повинні проявити не своє власне вирахуване прощення, а милосердя Отця, що звільняє і обдаровує. Насправді прощає той, хто прощення отримав і передав його як подих Отця, як Дар Святого Духа, хто зачерпнув від Серця Нескінченного.
фінансово.
Щиро дякуємо!
