Час заходити додому, час залишати свої кайдани, час нашого звільнення.
«Бог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя-долі, лиш бунтарі живуть в сухій пустині.»
У кожному з нас десь далеко, а може і зовсім близько в душі живуть трохи покинуті, трохи безхатченки у пошуках власного дому та трохи закуті. І як говорить сьогоднішнє Слово з кожним із цих станів Бог може справитися. Як пише сьогоднішнє слово, лиш бунтарі будуть у пустині.
Життя — прекрасна річ, але й складна. За весь час ми набираємо стільки ран від того, що десь нас недолюбили і недоговорили того, від чого з’являється бажання жити, ранимо теж інших своїм невмінням любити або перекривленим сприйняттям, як то має бути. От і з’являються душевнопокинуті, які шукають і бояться буття з іншими, шукаючи свого дому, де просто приймали б. Бог оселяє їх у домі.
Закутуємось у наші комплекси і наші страхи, переживання та недовіру до майбутнього. Породжуємо всередині себе скепсис та насторожене відношення до всього, що оточує. У кожного свої кайдани, які ми вміємо своїми ж руками на себе закидати. Вузли гріха, міцно зав’язавшись, не дають нам відчути, як надзвичайно сильно нас любить Бог.
Коли читаємо про категорію «закуті», манять нас слова «щастя-доля», бо думаємо, що от нарешті заживемо. І хочеться, щоби хтось звільнив і дав нам це щастя-долю, без жодної нашої участі. Проте в іншому перекладі маємо тільки, що Бог звільняє закутих від кайданів. Звільняє наші руки, звільняє наші душі, щоб ми були вільними для того, аби теж здобути ці щастя-долю.
Бог звільняє від кайданів. Лиш бунтарі живуть у сухій пустині.
Інший переклад дає нам: лиш бунтарі залишаються в сухій пустині. Тобто, там будуть і покинуті, і закуті, проте, їх Бог виведе. І то для Бога не біда, якщо ти відчуваєш пустку-покинутість, і не проблема, якщо на тобі кайдани, єдине, що може зупинити Його Любов тебе звільнити — це небажання слухати Його Слово, твій бунт.
Сьогодні ввечері спробуй відшукати себе в одній із категорій. Можливо, варто з Ним поговорити про свої рани, спробувати разом пошукати твої численні кайдани. Бо Він прагне нас бачити вільними і з цілими серцями, які Його любитимуть.
Тату, Який виводить нас із пустині, нехай Твоє Слово зцілює, звільняє та робить вільним.
фінансово.
Щиро дякуємо!
